Святкування Дня Перемоги у Кролевці. 9 травня 2009

Говорять, що гарна ложка до обіду!
Вибачайте, мої дорогі кролевчани, що запізно викладаю фотки.
На жаль, в першу чергу треба заробляти на життя, а тоді займатися хобі!

Декотрих ветеранів уже нема в живих...

З урочистого мітингу у Парку Слави

Змагання шкіл Кролевця на стадіоні

Фотозвіти про велосипедні тури у липні 2010

На форумі додано ФОТО про велотур по Кролевецьому району 12 липня 2010

---
Запрошуюємо кролевчан приєднуватися до велисопедних прогулянок навколо Кролевця та по району.
Докладніше дивіться тут: www.velo.krolevets.com

Також приєднуйтеся до кролевецької групи у Фейсбуці. Там ми будемо робити оголошення про заплановані поїздки. Є також наміри, наприклад, гайнути до Батурина, Спащанського лісу тощо.

Згадаймо "Кролевецькі рушники" - наш знаменитий фестиваль!

"Ой літа орел", сл. Тараса Шевченка, муз. Кирила Стеценка.

Виконує самодіяльний народний чоловічий ансамбль "Будьмо" Буринського районного Будинку культури. Керівник - Петро Борщенко. Соліст - Андрій Козир.

Концерт в рамках Міжнародного літературно-мистецького фестивалю "Кролевецькі рушники", 06.12.2009. Кролевець, Сумська область, Україна

 

Більше відео з фестивалю можна побачити тут:
http://www.youtube.com/wwwKROLEVETScom

Фотозвіти про велосипедні тури у червні 2010

На форумі додано ФОТО про велотур у Батурин 21 червня 2010

у село Камінь 13 червня 2010

та у Батурин 07 червня 2010

---
Запрошую кролевчан приєднатися до велисопедних прогулянок навколо Кролевця та по району.
Докладніше дивіться тут: http://forum.krolevets.com/viewforum.php?f=35

Також приєднуйтеся до кролевецької групи у Фейсбуці. Там ми будемо робити оголошення про заплановані поїздки. Є також наміри, наприклад, гайнути до Батурина, Спащанського лісу тощо.

Безпритульні тварини в нашому місті

Рівень цивілізованості суспільства визначається по тому, як в цьому суспільстві ставляться до дітей та тварин. Що й говорити - і в тому, і в іншому випадку нам є куди рости, і що справляти, і було б дивним порівнювати дітей з тваринами, але доля правди в цьому є. Погодьтесь, що дитина, на очах якої від наглої смерті помирає тварина (яку або застрелили, або отруїли в рамках "очищення міста" від безпритульних тварин), в будь-якому випадку отримає психологічну травму. А якщо ми їй ще й розкажемо, що це неприємна, але необхідність, то нічого дивуватися, якщо з цієї дитини виросте байдужий або жорстокий дорослий. Замкнене коло. На Заході для безпритульних тварин створюють притулки, їх лікують, стерилізують (а отже, вони не зможуть примножити кількість тварин-"бомжів"). Потім їх або випускають знову на вулицю, надівши спеціальний ошийник, або прилаштовують в "добрі руки". У нас або відстрелюють, або труять. І те, і інше - зло, найстрашніше, що це не соромляться робити на очах у всіх, в тому числі, і дітей, від цього страждають домашні тварини, які випадково з'їдають отруєну приманку або потрапляють "не в те місце і не в той час".
Я розумію, що безпритульні тварини - це серйозна проблема. Собаки збиваються у зграї і становлять загрозу мешканцям міста. Коти, звісно, не будуть полювати на людей, але перенести лишай або сказ можуть.
Мене вражає інше - чому людей, які хочуть допомогти тваринам, які оббивають пороги в мерії, які підгодовують хвостатих безхатченків, у нашому суспільстві прийнято вважати несповна розуму. Звісно, набагато "розумніше" вийти на них з рушницею чи мішком отрути. Вел-ликого розуму справа!
Господарі, у яких є кішки, не завдають собі клопоту стерилізувати їх або годувати гормональними засобами, які регулюють народжуваність. Новонароджених кошенят або топлять, або просто викидають на вулицю. І я не знаю - що гірше.
У нашому дворі діти обладнали для кішки, яка народила кошенят, будиночок, годують її. Сусіди - спасибі їм велике - побурчали для годиться, та й самі почали приносити об'їдки. Каюсь - минулого тижня кількість кошенят збільшилось на одне через мене. Бо якась "добра душа" викинула крихітне кошеня на зупинці біля Центру зайнятості. Моєї байдужості не вистачило, щоб пройти мимо і не відгукнутись на відчайдушний плач. Я несла це кошеня в оберемку і картала саму себе. Дякувати сусідам - вони лише посміялися, дякувати кішці-мамі - прийняла знайду, як рідну. Але я про інше - кошенята виростуть, народять своїх і так може тривати до нескінченності. Мені б хотілося, щоб ці кошенята знайшли собі господарів. Адже багато хто з нас хоче мати пухнастого друга, але ніяк не може на це зважитись. І багато чого втрачає. Зупиніться біля кошеняти, яке викинули - дайте йому дім, їжу і турботу. Воно віддячить вам відданістю і любов'ю - тим, чого ви не купите ні за які гроші.
Напишіть мені - я допоможу знайти вам вірного друга. :)

Фотозвіти про велосипедні тури у травні 2010

На форумі додано ФОТО про велотур у село Погорілівка 23 травня 2010

та до колишньої військової бази, що біля села Ретик 16 травня 2010.

---
Запрошую кролевчан приєднатися до велисопедних прогулянок навколо Кролевця та по району.
Докладніше дивіться тут: http://forum.krolevets.com/viewforum.php?f=35

Також приєднуйтеся до кролевецької групи у Фейсбуці. Там ми будемо робити оголошення про заплановані поїздки. Є також наміри, наприклад, гайнути до Батурина, Спащанського лісу тощо.

Про війну - очима правди

У Міжнародний день музеїв у Кролевецькому краєзнавчому музеї відбулася ще одна знакова подія - презентація книги Михайла Сереженка "Война. Записки солдата". Це вже друга опублікована книга відомого на Кролевеччині краєзнавця, педагога, громадського діяча. А загалом працівниками музею підготовлено до випуску 8 книг. І як наголосив директор музею Анатолій Карась, це - єдиний такий приклад в області.

Випуск книги, що презентувалась, здійснено за сприяння нашого земляка, Героя Російської Федерації Миколи Макаровця, який, до речі, був учнем Михайла Гнатовича. У передмові до книги М.О.Макаровець зазначив, що це, у певній мірі, - його обов'язок підкреслити повагу до пам'яті талановитого педагога, історика і громадянина великої країни, який, як і багато його ровесників, без роздумів добровольцем пішов захищати Батьківщину.

Як говорили виступаючі на заході, головний спеціаліст районного відділу культури і туризму Людмила Булах, донька автора книги працівник музею Олена Сереженко, сестри Миколи Макаровця Ольга та Лідія Срібранець, учитель історії Олександр Денисенко, член пошукового загону Кролевецького районного краєзнавчого музею, студент Олександр Лебедь, про війну потрібно знати всю правду, а особливо бачену очима рядового солдата. І треба винести основний урок з історії: з війною потрібно боротись, поки вона ще не розпочалась.

Рукописів спогадів про грізну війну у Михайла Сереженка багато, він писав для своїх нащадків і дуже не сподівався, що вони будуть опубліковані. Багато разів смерть чатувала на молодого солдата, але доля залишила його живим, мабуть, щоб став свідком тих трагічних і героїчних подій.

Завідуюча читальним залом ЦРБ (ред: Центральна Районна Бібліотека) Оксана Кравченко, яка вела захід, закликала всіх прочитати книгу, що описує правдиві будні війни.

У цей день особливо активних пошуківців Миколу Хребтова та Олександра Лебедя було нагороджено грамотами й цінними подарунками а також відзначено колектив Кролевецького районного краєзнавчого музею.

Таїса ШЕЙНА

"Кролевецький вісник"
№21, 28 травня 2010 року
 ---

P.S. Ви можете завантажити книгу за цією адресою: http://krolevets.com/museum.php?books#Serezhenko:_Voyna_Zapiski_Soldata

Материнська вірність...

    Вже багато років щовесни на обійсті Марченків, що  на Довгалівці, в райцентрі оселяються лелеки. Давно вони тут звели гніздо. Завжди прилітають сюди, на своє облюблене місце.

   Так було і цієї ранньої весни… Після шлюбного ритуалу з’явилося кілька яєчок. То самець, то самка по черзі висиджували їх. В чеканні потомства. минув довгий місяць. Ось і побачили світ  крихітні, безпомічні лелеченята...

    А за кілька хвилин страшні язики полум’я, що виповзли з сусіднього двору ,  почали діставатися старелезного стовбуру дерева, на якім було звите лелечине гніздо…

     Розхвилювалась молода мати, зовучи свого журавля, сильно клацала дзьобом. Нагодився  старший лелека. У клюві почав носити воду з ремзаводівського ставка,. аби врятувати подругу та лелеченят .І заливав вже тліючу „домівку”. Багато разів здіймався і мерщій летів до водойми, а тоді поспішав до коханої, щоб зупинити біду. А вогонь все ближче і ближче підкрадався до птахів. Лелека поливав водою свою журавочку, її обпечені лапки, крила і своїх  журавлят. Кружляв і курликав біля їх. Розуміючи непоправне, він звав свою половиночку , прохаючи залишити палаюче гніздо і безнадійних малих. Та не піднялася, не залишила своїх діточок лелека - мама. До останньої миті побивалася, благаючи допомоги…

   Погасили пожежу. Проте не судилося жити птахам…

   Потому минуло кілька тижнів, та мало не щодня самотній, згорьований лелека прилітає на те місце, де не так давно його чекала дружня „родина.” Постоїть у задумі на одній нозі, то покружляє – покружляє, сумно покурликає… Скільки болю й печалі в отім пташинім „плачі”!

…Й досі тужить журавель за своєю коханою, якій разом з малюками вготовано загинуть, яка до останнього подиху, прикриваючи тілом, захищала від лиха своїх діточок й залишилася з ними назавжди. Назавжди, бо вона – мати…

Світлана Малиношевська

 

„Мужність” гартує юних

Вже вдруге через Кролевеччину проходив традиційний історико-патріотичний похід по місцям бойової слави "Шлях мужності 2010.", організаторами якого виступили Клуб «Мужність», відділ сім'ї та молоді Глухівської міськради, Камінська сільська рада , Кролевецька районна організація Партії регіонів та незмінний натхненник, народний депутат України Андрій Деркач.

Цьогоріч цей захід відбувся неподалік мальовничого с.Камінь і зібрав майже сотню небайдужих молодих людей, віком від 8 до 35 років. Протягом тижня в польових умовах три команди з Глухова, Путивля, Кролевця гартували свій вишкіл.

Ось що про це говорить учасник походу , вихованець ЗОШ №4 Владислав Козак:

- Спершу ми впорядкували пам’ятник загиблих воїнів в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років., встановлювали загальний табір, збирали дрова та будували „піонерське вогнище”, змагались у військовій прикладній естафеті та між загонами. Але найбільше запам’яталася мені і всім учасникам походу воєнізована гра «Зірниця»: Проходила вона досить цікаво та напружено. Ми робили засідки та атаки, захищали свої табори, виконували оперативні завдання, маскувалися під місцевих мешканців, щоб не- помітно пройти пости супротивників. На мою думку, перебування в поході дало нам можливість наблизитися до реальної історії, ознайомитись з основами тактики бойових дій та спробувати себе в екстремальних умовах.. За «дублони” (похідні гроші) отримані під час військово - прикладної гри «Зірниця», особисті досягнення під час «військових дій» купували солодощі та фрукти. Всіх вразив візит ”кавеешників”, коли на святковий вечір та „мирний концерт” до учасників походу завітав КВК гурт «Чілі Пеперс»,який подарував веселі номери та святкову дискотеку. Ніколи не забути святковий феєрверк, концерт загонів, різноманітні конкурси та ігри. Вже зараз я і мої товариші мріємо про нові походи.

Під час „мирного концерту” відбулась презентація поезії репера Олександра Кугаяша. Автор і виконавець майстерно в стилі РЕП виконав свою пісню-посвяту походу.

Найбільш відзначився у поході і вийшов переможцем загін «Омега» - командир якого Олексій Ковальчук. В змаганнях у прикладній полосі перешкод першість здобув загін „Альфа” – командир Олександр Бойко.

Найбільш відзначились та отримали грошові винагороди: Сергій Толковець, Віталій Єфремов, Руслан Захарчук На згадку про незабутні дні загартування кожен учасник одержав сувеніри.

Юні вояки вдячні за спонсорську допомогу приватним підприємцям Віктору Лехману та Віктору Бику і всім причетним до даного заходу.

Голова клубу „Мужність” Олег Лапа наголосив, що такі походи долучають молодь до здорового способу життя, фізично загартовують юних, виховують здорову і всебічно розвинену особистість, захисника Вітчизни й гідного громадянина держави. Безперечно , це була особлива подія в житті молодих людей, коли вони стояли на землі війни, коли самі діставали артефакти з рясно политої кров’ю визволителів землі наших батьків, коли бачили, як близько була смерть. Саме тоді і починали усвідомлювати міцність колективу, родини, Батьківщини, силу того, задля чого потрібно жити. Власне, такі походи і є одним з альтернативних форматів роботи з молоддю.

А ще керівник клубу запросив спортсменів і талановиту молодь до активного відпочинку влітку, який, як я дізналася, проходитиме в горах та біля моря. Тож, хто не боїться труднощів телефонуйте: 0666679573, 0504631345
 

Світлана Малиношевська

ДОЛУЧАЙТЕСЬ! "Калинова гілка" - акція на підтримку української мови

Не секрет, що значна частина наших співвітчизників мусить щодня долати мовний бар'єр, розмовляючи українською мовою в українських містах.

Можна назвати силу причин, чому люди не наважуються починати розмову українською. Хтось переймається, що його вважатимуть ,,селюком'', хтось боїться виглядати білою вороною чи ультранаціоналістом, інші відчувають цілком природний психологічний дискомфорт, коли співрозмовник відповідає російською мовою.

Своєю чергою, у робочих стосунках україномовний працівник зазвичай переходить на російську мову, коли клієнт звертається до нього російською, хоч насправді кожний із них залюбки спілкувався б українською.

Ми пропонуємо перервати це порочне коло й долучитися до громадянської акції

Детальніше - тут: http://kalynovahilka.org.ua
та тут: http://community.livejournal.com/kalynovahilka/

Без вас життя не було б і весни

      Після  помпезних урочистостей з нагоди славного  65 літнього  ювілею Великої Перемоги 9 травня  керівництво Кролевеччини в невимушеній обстановці зустрілося з фронтовиками, учасниками бойових дій та ветеранами Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років.

      Про немеркнучий подвиг в ім’я життя на землі, побажання здоров’я та довголіття, найсвятіший день  говорили у своїх виступах перед шанованим і поважним загалом чільники району та міста О.О.Шприндель, В.В.Сенько, О.І.Фролов. Вони запевнили ветеранів, що і надалі робитимуть все належне, аби увагою  і  теплом зігріти тих, хто не шкодуючи сил захистив Батьківщину від фашистської нечисті.

      Голова районної ради ветеранів І.В.Балабон назвав це” свято зі сльозами на очах” найбільшим з державницьких свят і закликав керівництво і в майбутньому так опікуватися нашими переможцями.

      Районний військовий комісар С.І.Харченко  зазначив, що всі ми у великім боргу перед героями – визволителями.

       Голова міської партійної організації Партії Регіонів О.К.Наумов передав найкращі вітання від депутата українського парламенту  Андрія  Деркача, сказавши, що вже в дванадцяте фронтовики Кролевеччини отримують від нього  святкові подарунки. Андрій Леонідович прихильно ставиться до колишніх воїнів – визволителів і своїми конкретними справами , роботою над законопроектами, прийняттям у Верховній Раді України відповідних законів сприяє соціальному захисту даної категорії.

      Подячні слова на адресу влади звучали з вуст тих, хто здобув перемогу і подарував нам сьогодення  Почесного громадянина Кролевеччини Я.І.Зайцева, педагогів – фронтовиків М.П.Трембицького, А.І.Линника.

    Традиційно за фронтовими 100 грамами, солдатським кулішем йшла дружня бесіда про життя – буття, питання, котрі найбільше хвилюють ветеранів. Були уважно вислухані всі побажання щодо життєдіяльності району. А далі під акомпанемент Леоніда Гришка  линула задушевна пісня про фронтові дороги, кохання, любов до Вітчизни й нашу світлу перемогу.

  Всі з ким довелося спілкуватися відзначали високу цьогорічну організованість, масовість, різноманітність проведених заходів, які ще раз засвідчили шану й повагу тим, без яких життя не було б і весни…

Світлана Малиношевська

Цвіте черемха

Учора вперше осідлав свого алюмінієвого коня! Проїхався до села Грузьке, далі до Типки і - повз зупинки "Реть" - додому.

Друзі! Як тільки пахне черемхою у лісі! Як співають солов'ї!..

Я вже навіть не рекомендую - прошу вас - виїжджайте на природу! Просто поїдьте увечері за місто! На пів-годинки. Повернетеся іншою людиною - звеличеною, спокійною!

Зараз цвіте черемха, потім - бузок, конвалії вигулькують. Весна - лікар душі...


---
Запрошую кролевчан приєднатися до велисопедних прогулянок навколо Кролевця та по району.
Докладніше дивіться тут: http://forum.krolevets.com/viewforum.php?f=35

Також приєднуйтеся до кролевецької групи у Фейсбуці. Там ми будемо робити оголошення про заплановані поїздки. Є також наміри, наприклад, гайнути до Батурина, Спащанського лісу тощо.

---
І ось фотодоказ про черемуху та велосипедні поїздки:

Біля села Грузьке по дорозі до урочища "Типка"