пʼятницю, 29 липня 2011 р.

«Про чесність з точки зору ПР (паблік рілейшнз)»


Коли потрібно досягти результату, то першою проблемою є врахування інтересів всіх учасників процесу. Безпосередніх і опосередкованих. Переступити через те, що може стати фатальним з точки зору можливості досягати нової мети – помилка, яка вартує життя. Так само як і переступити через подібного тобі (людину, або групу). І вибачення будуть ні до чого…
В продовження теми витяг зі «Щоденника для обраних» Анатолія Стріляного (тижневик «Коментарі»):
«З листа: «Ви знаєте, скільки взято кредитів на плазми, дорогущі авто та інше? Живемо химерами. західна людина колись знала, що вона може собі дозволити, а чого не може. Вона пишалася, що все обдумала і не вийшла зі свого бюджету. А ось і головна західна цінність: рівність самому собі похитнулась, якщо не зламалась. Західна людина залізла в борги, щоб вийти за власні межі. І за нею вийшов весь світ із нами в пристяжку. Таким чином хоч би на одному помирились: я можу собі дозволити не лише те, що можу, але і те, що не можу, але хочу. Химерна реальність перемогла товарно-грошову. Світ прийняв російську філософію з її презирством до «скнарості, що принижує людину». І котиться відомо куди: у ж… Це – філософія хама. Ось у чому фатальна каверза сучасності. Вже немає самого поняття «мінімум». А немає мінімуму, немає і максимуму. Замість кордону – горизонт. Це, звичайно, свобода, але самогубна. Та і поняття свободи теж постійно перезавантажується людиною так, як їй зараз вигідно. А все від духовної убогості. Усередині ж немає нічого, а зовні стільки всього красивого!» Про російську філософію, звичайно, правильно, але товарний фетишизм, престижне споживання, споживче суспільство, конс’юмеризм – ці поняття виникли і увійшли до наукового обігу на Заході. Чванлива поведінка і побут, життя напоказ осмислювали Маркс і до Маркса. Mehr scheinen, als sein. Здаватися важливіше, ніж бути. Гете. У чому сенс? Хто ж його знає…
Химери – так, це все від духовного убозтва, але якою потужною продуктивною силою вони виявляються на повірку! Більше того, рушійною силою історії… Престижне споживання (ПС) погнало колумбів у солоні води. Інакше не було б великих географічних відкриттів, земляни загиналися б розрізненими стадами, не знаючи про існування один одного. Якби шаровари запорожців були трохи вужчі за Чорне море, Військо не так високо цінувало б дороге сукно, яким його ублажала Москва, і доля України могла б скластися інакше (не обов’язково краще).»
Кого ми обдурюємо? Самих себе. Через те, що не відчуваємо мінімуму та максимуму. Потрібен час для навчання. Повторного навчання. Але чи можливо навчитись бути щасливим? А бути успішним? Або – бути лідером? На жаль, цього в аудиторіях не прищеплюють. Цим розпоряджається Бог. Але спробувати варто. Бодай, спланувати докладання власних зусиль задля успіху аж зовсім не заборонено, скоріше навпаки – заохочується!
Життя прекрасне, бо воно одне! Живи та люби сьогодні!

понеділок, 11 липня 2011 р.

«Відбувся районний конкурс «Кролевецька красуня-2011»


Чудового червневого суботнього дня в Кролевці відбувся конкурс «Кролевецька красуня-2011». Участь в конкурсі, який щорічно організовується відділом спорту та молоді Кролевецької райдержадміністрації за підтримки місцевих підприємців та активної частини громади, взяли шестеро чарівних дівчат віком від 15 до 17 років. Журі оцінювало не лише зовнішні якості учасниць, а в переважній мірі – таланти та інтелектуальні здібності дівчат. В чесній боротьбі титул «Кролевецька красуня-2011» виборола учениця 10 класу Кролевецької Спеціалізованої школи № 1 Анна Кулик. Першою віце-міс стала Яна Хальоса, яка представляла ЗОШ № 4, честь бути другою віце-міс виборола Юлія Макаровець з СШ № 3.

Приємно відмітити, що цей конкурс вирізнявся започаткуванням нового титулу – «Міс «Тіффані» (за ініціативою виробничого підприємства «Студія «Стиль Тіффані» концерну «Укрросметал», президентом якого є Григорій Кирик, депутат Сумської обласної ради). Відповідні дипломи та подарунки, надані для двох дівчат, що стали володарками титулу «Міс «Тіффані» (Ірина Самойленко, СШ № 3 та Яна Хальоса, СШ № 4) вручив член журі, представник Сумського обласного фонду в Кролевецькому районі «Благовіст» Володимир Любивий.

пʼятницю, 1 липня 2011 р.

Село Мутин Кролевецького району Сумської області


Мутин – село, яке розташоване на правому березі ріки Сейм, в південно-східній частині Кролевецького району на відстані 19 км від райцентру. Населення села – 1430 осіб. Органі місцевого самоврядування Мутинська сільська рада. Сільський голова – Марія Григорівна Халецька.

За розповідями старожилів, записаними в І-й половині ХVIII століття, встановлено, що Мутин в 30-40 роках XVII століття належав польському магнату Пісочинському, але був заснований раніше – в кінці XVI сторіччя, як поселення при переправі через ріку Сейм. Назва села, як говорить народне повір’я, походить від прізвища козака Мута, який заснував поселення.

Перша школа в селі була відкрита в 1863 році.

Сьогодні в с. Мутин живе та працює громада, представники якої славляться на весь район. Серед кращих працівники культури: директор сільського будинку культури Віра Василівна Литвиненко, бібліотекар Тетяна Володимирівна Демченко.
За минулий рік працівниками культури та громадськими активістами села проведено понад 150 культурно-масових та розважальних заходів. Цей показник вражає навіть по міським міркам, а отже можна зробити висновок, що в селі вміють не лише працювати, а й відпочивати. Будинок культури великий та затишний, має актовий глядацький зал на 750 місць. В закладі культури функціонують сім клубних формувань (3 з них – дитячі, один – народний: аматорський фольклорний колектив Мутинського сільського будинку культури, керівник Віктор Іванович Зінченко).

Щорічно проводиться День села, який буде відзначатись 24 вересня 2011 року.

Серед славетних людей, які народились в селі: Самко Володимир Георгійович (1925-1984) – кавалер трьох орденів Слави. Серед сучасників – відомий науковець та педагог, ректор Глухівського національного педагогічного університету Олександр Іванович Курок, почесний громадянин села. В 80-х роках ХХ століття місцевий колгосп очолював Анатолій Миколайович Петрусенко, нині – віце-президент концерну «Укрросметал».

У селі функціонує Мутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт. Поля обробляються сільськогосподарськими підприємствами, з яким місцева влада співпрацює з метою вирішення нагальних проблем території та громади села. Діють сільгоспвиробничі кооперативи тощо.