«Про чесність з точки зору ПР (паблік рілейшнз)»

Коли потрібно досягти результату, то першою проблемою є врахування інтересів всіх учасників процесу. Безпосередніх і опосередкованих. Переступити через те, що може стати фатальним з точки зору можливості досягати нової мети – помилка, яка вартує життя. Так само як і переступити через подібного тобі (людину, або групу). І вибачення будуть ні до чого…
В продовження теми витяг зі «Щоденника для обраних» Анатолія Стріляного (тижневик «Коментарі»):
«З листа: «Ви знаєте, скільки взято кредитів на плазми, дорогущі авто та інше? Живемо химерами. західна людина колись знала, що вона може собі дозволити, а чого не може. Вона пишалася, що все обдумала і не вийшла зі свого бюджету. А ось і головна західна цінність: рівність самому собі похитнулась, якщо не зламалась. Західна людина залізла в борги, щоб вийти за власні межі. І за нею вийшов весь світ із нами в пристяжку. Таким чином хоч би на одному помирились: я можу собі дозволити не лише те, що можу, але і те, що не можу, але хочу. Химерна реальність перемогла товарно-грошову. Світ прийняв російську філософію з її презирством до «скнарості, що принижує людину». І котиться відомо куди: у ж… Це – філософія хама. Ось у чому фатальна каверза сучасності. Вже немає самого поняття «мінімум». А немає мінімуму, немає і максимуму. Замість кордону – горизонт. Це, звичайно, свобода, але самогубна. Та і поняття свободи теж постійно перезавантажується людиною так, як їй зараз вигідно. А все від духовної убогості. Усередині ж немає нічого, а зовні стільки всього красивого!» Про російську філософію, звичайно, правильно, але товарний фетишизм, престижне споживання, споживче суспільство, конс’юмеризм – ці поняття виникли і увійшли до наукового обігу на Заході. Чванлива поведінка і побут, життя напоказ осмислювали Маркс і до Маркса. Mehr scheinen, als sein. Здаватися важливіше, ніж бути. Гете. У чому сенс? Хто ж його знає…
Химери – так, це все від духовного убозтва, але якою потужною продуктивною силою вони виявляються на повірку! Більше того, рушійною силою історії… Престижне споживання (ПС) погнало колумбів у солоні води. Інакше не було б великих географічних відкриттів, земляни загиналися б розрізненими стадами, не знаючи про існування один одного. Якби шаровари запорожців були трохи вужчі за Чорне море, Військо не так високо цінувало б дороге сукно, яким його ублажала Москва, і доля України могла б скластися інакше (не обов’язково краще).»
Кого ми обдурюємо? Самих себе. Через те, що не відчуваємо мінімуму та максимуму. Потрібен час для навчання. Повторного навчання. Але чи можливо навчитись бути щасливим? А бути успішним? Або – бути лідером? На жаль, цього в аудиторіях не прищеплюють. Цим розпоряджається Бог. Але спробувати варто. Бодай, спланувати докладання власних зусиль задля успіху аж зовсім не заборонено, скоріше навпаки – заохочується!
Життя прекрасне, бо воно одне! Живи та люби сьогодні!