суботу, 29 грудня 2012 р.

«На порозі нового року…»

Якщо мрії можуть здійснюватись, то далеко не на 1 вересня, а скоріше з 31 грудня на 1 січня. Лише мить – і ти вже в іншому році. Звичайно, за звичкою пишеш «2012», а насправді – вже «2013»! І лише вперед, бо минулого не існує!
Спробуйте визначити на скільки ви (та ваша родина) відповідаєте формулі щастя: випишіть дні народження членів вашої родини (їх має бути – 4, головна умова). І якщо представлені будуть всі пори року, тоді ваша родина щаслива! Наприклад: 8 квітня, 7 червня, 20 листопада та 8 лютого. А може навпаки – варто шукати можливості бути щасливим у купі з членами сім’ї, що народились взимку?  У всякому випадку – гарний спосіб звернути увагу на структуру того кола, яке є носієм людського щастя…
А як ця формула виглядає у вас? З Новим, 2013-м, роком! Щастя як привід радісного пошуку себе серед життя. Не забувайте, що той, хто лише мріє, вибудовуючи плани, без дії – мрійник, а той хто діє без плану – самогубець! Плануємо новий рік разом! Разом діємо! Успіхів!
Фото: Франк Юттенхофф

пʼятницю, 2 листопада 2012 р.

«Про ліберально-демократичний велосипед»

Здається, ми це вже проходили… Дежавю. 16 квітня 2000 року 80% виборців України взяли участь в референдумі, на який було винесено 4 питання, основні з них: http://www.cvk.gov.ua/pls/r001/webproc0r.html http://www.cvk.gov.ua/pls/r001/webproc0r.html Всі питання отримали стверджувальну відповідь від українського народу… А далі – все стало. І стоїть вже близько 13 років. Україна розвивається? Ні, бо реформи не проводяться. Уявіть собі – на референдум 2000 року витрачаються кошти, народ висловлює свою думку, а влада – стопорить прийняття прийнятих народною волею рішень. Таке можливе лише в Україні, де демократія гібридної форми (адське поєднання свавілля одиниць та мовчання мільйонів)… Нам можуть говорити, що нема необхідної законодавчої бази для втілення рішень референдуму в життя. Маячня! Бо організовувала референдум влада свідомо, оцінюючи запити суспільства на реформування законодавчої системи країни. Значить – обіцяла. Обіцяне потрібно виконувати. Рано чи пізно. Нагадуємо! Сьогодні до Верховної Ради України прийшли нові люди (на 30%), а отже ми маємо черговий шанс вимагати змін (плюс: дивись питання референдуму 2000 року http://www.cvk.gov.ua/pls/r001/webproc0r.html): - Скасувати недоторканість депутатів, бо вони є прості люди, такі як і всі ми українці (!); - Ввести виключне персоніфіковане голосування (сам за себе, а не за себе та за тих парубків, які займаються іншими, більш важливими, аніж депутатські, справами (!); Реформи як воля народу, а не бажання купки чиновників та бізнесменів-політиків. Політик має бути виключно чистим, тобто без будь-яких інших обтяжень (бізнесових, релігійних тощо), зосередженим на проведенні в країні реформ з метою введення в життя на цій території європейських стандартів. Єдина пристрасть політика – відданість партійній ідеології, світоглядним цінностям обраної політично-ідеологічної платформи.
Нашому суспільству потрібні ліберально-демократичні цінності (центристські), бо саме вони надають умови для ефективної демократії (організації функціонування держави), розвитку економіки та комфортного життя для населення. Ми це проходили… В вузі, чи під час самоосвіти та практичної політичної діяльності. Далі – маємо їхати, бо велосипед придуманий і вигадувати казна що, аби їхати вперед – собі дорожче (історією нашої держави доведено). Їхати в напрямку Євросоюзу… Крапка.

четвер, 6 вересня 2012 р.

Про місцевий футбол. ФК «Кролевець» нагору!

Можливо, ви зовсім не розумієтесь на футболі, хоча, після ЄВРО-2012 навіть жінки (дівчата) полюбили взяти по кварті пива та переглянути двобій, в якому 22 мільйонери гайсають по полю з м’ячем… У нас трошки не так, проте – на стадіоні достатньо представниць жіночої статі під час матчів ФК «Кролевець». Ветерани Кролевеччини підтримали марку – виграли Кубок Жаркова-2012 (02.09.12). Це – добре, але успіхи головної кролевецької команди, яка бере участь в Першості Сумської області, щонайменше – не радують. Останні ігри – 1:4, 3:0 і все не на нашу користь. Взагалі – «0» очок з початку розіграшу – ганебний результат. Хто не згодний? Ото ж бо… В чому справа? Тренер винний? Це – про «Динамо» (Київ) і то – не всі так думають. Тоді – в чому проблема? От давайте й подумаємо. Відсутність фінансової підтримки – 100%. Команда не має грошей на те, щоб виїхати на матч (в Охтирку, наприклад), не говорячи вже про фінансову зацікавленість гравців. У команди велика проблема з воротарем. Не через те, що той воротар, який є не відповідає певним уявленням про воротаря як 50% команди («ляпи» в останніх іграх не лише через особисті помилки, а й певною мірою – провали в захисті, але ж захистом потрібно управляти!!!), має бути фаховим. Для цього його потрібно «придбати» з того ж Конотопа (там є декілька хлопців зростом під 190 см і перспективою професійного зростання), або з Ніжина, відповідним чином мотивувавши (тобто – гарантувавши премію (гонорар) після матчу). Скільки наших майстрів грають за інші команди? Потрібно називати? Сорока, Щасливий, Пустовойт… Вони що, не патріоти? Та, ні, хлопцям потрібно кормити себе та родини. Є пропозиція – вони й реагують, бо молодість – одна. А завтра – ти ветеран і граєш лише для задоволення. Травми. Роки. Пригадую середину 80-х років та молодого футболіста з Кролевця (звуть Сашко), який грав на рівні дорослих вже в 17 років… Подавав великі надії. Перелом ноги в одній з ігор на першість області. І все – з футболом покінчено… Кролевець має глибокі футбольні традиції. І це фото – як нагадування про конкретні факти та заклик зробити все, щоб відродити імідж кролевецького футболу. Зараз саме час, бо до території прикута увага багатьох вагомих політиків, які можуть відповідним чином вплинути на ситуацію. А ти – за відродження слави ФК «Кролевець»? Тоді – до дії! Спасімо «Кролевець»!
На фото: гол Євгенія Мухоєдова (Кролевець) у ворота московського «Спартака», кінець 60-х років ХХ сторіччя. Стадіон «Спартак» (Кролевець).

середу, 15 серпня 2012 р.

Олігарх-мажоритарник: аерофобія або стереотипний погляд на Вибори-2012

Для початку: хто такий «олігарх»? Визначення в Вікіпедії не влаштовує, так само як і зі словника іноземних слів. Чому? Тому що пробуємо розібратись з поняттям, зважаючи на конкретну проекцію (точніше – політологічну тінь) і не біда, що з ознаками стереотипності. Цікавимось для того, аби зорієнтуватись в ситуації на виборчому округу, до якого належить частина Кролевецького району (№ 159).
Отже, олігарх – це людина, а не горобець, яка має значні матеріальні статки та власні медіа-ресурси (вплив на громадську думку), особистий вплив (прямий або опосередкований) на політикум в масштабах держави. Що таке «значні статки»? Понад 100 мільйонів доларів? Можливо, бо все, що нижче цього рівня відносить учасника виборчого процесу до статусу «бізнесмена», а таке визначення свого статусу дуже дратує справжніх олігархів. Чим може обернутись перемога в виборах по мажоритарному округу саме такого кандидата? Якщо людина (бо не горобець) має незаперечні ознаки чесності (честь та моральні християнські цінності), то тоді вплив на територію має бути з вираженим позитивним відтінком. Сприймаємо так як сприймаємо. Радимо: ретельно придивіться до свого олігарха та визначте його сильні сторони. Слабкі місця, як відомо, утворюють негативні сприйняття перспективи, спробуйте зосередитись на позитиві (нехай і стереотипному) задля реальності досягнення значної спільної мети.
По-перше, зв’язки та імідж (репутація) олігарха, що впливає на оперативні рішення по відношенню до території, від якої депутат обраний. Відомо, що існує безліч проблемних питань, вирішити які на місцевому рівні просто неможливо. Ті ж самі інвестиції в виробничу сферу місцевої економіки (актуальнішого питання не придумаєш), або сприяння забезпеченню державного фінансування глобальних (за місцевими мірками) комунальних проектів. Наприклад: модернізація інженерних споруд та поліпшення матеріально-технічної бази місцевих підприємств житлово-комунальної сфери, будівництво доріг. По-друге, варто врахувати той факт, що багато залежатиме від якості організації комунікації між місцевою владою та депутатом-олігархом. Пасивна позиція місцевих лідерів практично не залишає шансів на використання цього позитиву, який зосереджений в самому статусі (можливостях) обранця від території. Бренд Кролевеччини потребує в просуванні та капіталізації, тобто – визначення вартості. Цей процес складний і тривалий, але – ефективний і дієвий на шляху створення сприятливого інвестиційного клімату території. Виборчий округ № 159 лише на чверть має кролевецьке наповнення (м. Кролевець та східна частина району), що вказує на наявність внутрішньої конкуренції між громадами за вплив на олігарха-депутата. Зрозуміло, що й результати виборів (як певна лояльність населення території) визначатимуть рівень інтегрування та співпраці після 28 жовтня 2012 року. Все інше – піар через дрібні акції (від будівництва дитячих майданчиків, подарунків у вигляді комплекту оргтехніки і до фінансування дрібних ремонтних проектів, таких як ремонт даху клубу або дитячого садку тощо), активна інформаційна та іміджева діяльність – скоріше шліфування, аніж формування каркасу механізму, який називається «Виконання передвиборчих обіцянок, себто – обов’язку «депутата-мажоритарника-олігарха». Чи не літак? У всякому випадку – не птиця. Факт.
Навряд чи буде громада відповідним чином (як це роблять бездомні собаки з добрими очима) реагувати на низькопробний піар, виражений в роздачі харчових подарунків, організації концертів, випуску агітаційних листівок, календариків тощо. Захоплення від романтики політичного процесу давно в минулому. Лише прагматизм та реальні зиски в масштабах економічних та соціальних трансформацій, що в перспективі позитивно торкнуться кожного громадянина території виборчого округу. Окремо можна говорити про сільські громади, які не можуть не бути вдячними за матеріально значущі для селян подарунки (радіо-мікрофони, комп’ютери, принтери або навіть якісний баян чи тромбон), бо багато що в селі залежить від організаторів масових культурно-мистецьких заходів (працівники клубів, бібліотек, школи), які без матеріально-технічного забезпечення немов би солдати без гвинтівки в окопі за 15 хвилин до атаки…
Замість підсумку: олігарх не ворог, олігарх – не друг. Олігарх – це олігарх, діяльність якого підпорядкована чіткому плану далеко не альтруїстського спрямування, дієвість же цієї діяльності по відношенню до громад території, від якої його обрано до Парламенту, залежить від активності самої громади та її лідерів (представників) в бажанні рухатись вперед, тобто – якісно змінюватись, розвиватись. Олігарх як реактивний двигун, що піднімає літак в небо. Та чи не побоїться громада зайняти місця в салоні? У кого аерофобія – на вихід. Для інших – квитки вже в продажу!
І ще – без курсу літають не лише горобці, бо вони домашні. Слово – не горобець. Літак – не горобець. Олігарх – не горобець також. Все не горобець, крім горобця. Думаймо! …Далі спробуємо розібратися (поміркувати письмово) в можливостях інших кандидатів, якщо вони є та будуть.

понеділок, 23 липня 2012 р.

«Кому в Кролевці жити найкраще?»

            Дивно, але навряд чи всім громадянам, які мешкають в Кролевці, це запитання сподобається. Точніше, їх дратуватиме можливість варіанту, що саме вони не належать до категорії «тих, кому тут живеться найкраще». Що потрібно, аби відчувати себе по-справжньому вільним і щасливим? Цікава і гарно оплачувана робота або прибутковий бізнес (з щомісячним допустимим рівнем витрат від 4000, а бажано – 8000 грн.). Відчуття того, що ти по-справжньому корисний не лише для близького кола осіб (родичі та власна родина), а й користуєшся авторитетом серед громади в цілому. Цей критерій різко обмежує коло обранців, бо серед бізнесменів невелика кількість тих, хто займає соціально відповідальну позицію (примусові побори з боку влади не рахуються за добровільну участь в житті місцевого суспільства)… Ну, от власне і все. В Кролевці немає осіб, які можуть вважатись щасливими, а отже – тих, кому живеться гарно? Але ж таке припущення не обмежує у спробі поміркувати про те, кому ж з тих, хто тут проживає в Кролевці живеться найкраще.

  Діти. Дитинство. Країна мрій, в якій так багато простору для очікування та справжньої реалізації казкової мрії за допомогою близьких дорослих (гарний подарунок на день народження: від улюбленої книги до сучасного планшету). Це люди віком від 1 до 18… Цим все сказано. І поруч з позитивом – величезна невпевненість в собі, 95% залежність від дорослих (не тільки від батьків). Номер перший рейтингу.

  Молодь (19-34 роки). Що їй потрібно? Можливість вдало реалізувати свій шанс на «місце під Сонцем» (банально, але дуже корисно!). Тобто – максимально наблизити свій життєвий шлях до оптимального співвідношення бажаного та дійсного (навряд чи стати музикантом, коли слуху нема). Лише 6-8% досягнуть цієї мети. Історичний досвід. Тому – кожний десятий – стане обраним. Всі інші – потенційні лузери. Спроба експлуатувати тему створення умов для молоді має підкріплюватись реальними новими напрямками комунікації та співпраці. Бажано на міжнародному рівні. З цим все здається зрозумілим. В Кролевці ця ніше уже відпрацьовується, що значить – «бери – не хочу!». З точки зору можливості для дозвілля: тут все складніше, оскільки на смак та колір друзів нема! Від гри в футбол, або віртуальні баталії комп’ютерного світу до тусовки в нічному клубі. Платне та безкоштовне дозвілля різняться так само як обід вдома і в ресторані, тому не виключена можливість сісти в електричку (авто своє або друга) і в сусіднє місто! Для молодих – не проблема! Номер другий рейтингу.

  Люди середнього віку (35-55 років). В переважній більшості – проблемні божі створіння з засмученими очима через втому від життя, оскільки мало хто з них може заявити, що має цікаву та прибуткову (на рівні 3-4 тис. грн.) роботу в Кролевці. Але ж, якщо життя – це гра, то проблема – чи не найголовніша умова гри! Поразка і перемога різняться лише базовою точкою огляду ситуації. Головне – не уникати проблем, сміливо йти на них! Не боятись проблеми, а боятись ситуації, коли їх нема. Головне – обрати вірний шлях самореалізації. З цим якраз величезна проблема в цьому місті. В місті практично відсутні коригуючі психологічні служби (анонімні в т.ч.). Відомо лише про діяльність психологічної служби Клініки дружньої до молоді Кролевецької ЦРЛ. З проблемами в собі та навколо себе люди йдуть до подруги (друга), що дуже шкідливо, бо закінчується алкоголем і всіма витікаючими наслідками… Фаховий аналіз ситуації та порада психоаналітика – чи не найголовніша умова для повернення до щасливого життя. На противагу – люди вказаного віку найбільш оптимально наближені до ідеалу людини як створіння Божого. Номер три в рейтингу.

  Далі – люди, яким за 55 років. На жаль, практично безперспективна група мешканців міста. Ні, коли у них маються статки і до цього віку вони здобули певний соціальний статус (через посаду або через матеріальні, моральні цінності), то в цьому випадку основною проблемою цього кола людей є здоров’я. Для того, хто не розуміє, про що йдеться – здається, не цікаво і не прийнятно (в основному, це починають розуміти, коли досягають вказаного віку, а дарма!). На жаль, 60-70% людей цього віку «паралізовані» через страх перед неочікуваною хворобою та смертю. Номер чотири в рейтингу.

  Люди старші 75 років. Виключно щаслива категорія населення міста. Люди, які з впевненістю можуть сказати, що вони вийшли переможцями в цій складній та непередбачуваній грі – життя. В місті 23 тисячі мешканців, з яких лише 1073 – люди, які пережили межу в 75 років. Не зважаючи на хронічні хвороби та відсутність будь-якої мети в житті. Парадокс. Ось хто належить до категорії тих, кому жити в Кролевці найкраще! Номер п'ять - він же переможний.

  Спробуй переконати себе, що автор неправий. Роздумів задля.




Фото з сайту "ФотоТелеграф"

середу, 11 липня 2012 р.

Ідея, що об’єднує і не торкається виживання

Ця тема актуальна на стільки, що рано чи пізно перетвориться на реальність. Таке твердження є результатом аналізу спільних (на різних рівнях суспільства) дій, які сприяють створенню сприятливого інвестиційного клімату на території держави, в конкретному районі. І до чого тут глобальна криза? Явище тимчасове, як сніг, чи дощ, чи сезон фестивалю «Сан-Фермін» в Памплоні… Ми можемо переконатись в тому, що влада визначила процес залучення прямих іноземних інвестицій як найбільш ефективний спосіб поліпшити рівень життя, надати національній економіці потужного імпульсу до реального розвитку, ознайомившись зі списком людей, які займаються цим питанням в Уряді (Хорошковський, Порошенко, Тігіпко. Еліта нації. Хоча в нас еліта запросто перетворюється на злочинців після того, як йде з влади). Вважається, що на місцевому рівні переважна більшість громадян також з розумінням ставиться до активності певних осіб (представників громади) саме в цьому секторі впливу, вважаючи, що нові робочі місця – це нові можливості і якісно вищий рівень життя. Здавалось би все давно вже працює: запущено механізм промоції України як відкритої для інвестицій держави. Міжнародна спільнота в особі фінансових кіл з зацікавленістю бере участь в різноманітних спеціалізованих форумах, презентаціях, виставках тощо. Існують приклади успішного просування по цьому шляху і не десь, а поруч – сусідньому районі, чи в сусідній області. Вважається, що особливо успішною в цьому сенсі є Дніпропетровська область. Приємно, що урядовці та очільники областей здійснюють візити до сусідніх країн з метою вивчення досвіду залучення прямих іноземних інвестицій, беруть участь в економічних форумах… Чи реально зробити щось подібне у нас? Інвестиційний бум («прорив» – вже набридло та вже й прорвало, мабуть) по-кролевецькі! Що саме робити? Зону сприятливого інвестиційного клімату? Чи інвестиційний проект під конкретну підготовлену територію? Це різні речі, безумовно, і потрібно чітко розуміти, що перша мета є скоріше законодавчо залежною. А друга – має бути результатом активності місцевої влади, громадськості та бізнесу. Зрозуміло, що саме друга мета – створення «грін-філду» та інвестиційного проекту з експортно-орієнтованою виробничою спрямованістю – є тією ідеєю, яка не тільки об’єднає громаду, а й позитивно вплине на якість життя мешканців території (всіх, без виключення). Адже, що таке будівництво нового заводу? Нові робочі місця на етапі будівництва, нові робочі місця на етапі функціонування об’єкту і нові робочі місця суміжних бізнесів (супровід, логістика, обслуговування інфраструктури та реалізація продукції тощо) як результат функціонування виробництва. Що таке залучення інвестицій? На побутовому рівні (так щоб було зрозуміло для бабусі, яка сидить біля під'їзду): це коли приходить зацікавлений бізнесмен (олігарх, той у кого від 100 млн. доларів статки) і вирішує будувати завод на території Кролевецького району. Не шкідливе хімічне виробництво (або інше, яке псує екологічну сферу району), а експортно-орієнтоване виробництво (вузли для автопрому, меблі, трубопровідна арматура, компресори, насоси, будівельні матеріали) тощо... Бабуся зрозуміла і сказала: «Так хай приходить цей твій інвестор... Може пенсія буде більшою!» От і виходить, що громада, в принципі, готова. А чи готові ви, як відповідальний актив території (влада, бізнес, громадські активісти)? Чи чекаєте інвестора і як наслідок – цілу кіпу структурних змін, обслуговування яких вимагає новітнього підходу до місцевого менеджменту (тобто – керування районом як суб'єктом економічних відносин з виходом на міжнародний рівень)?
Поки що слід читати (або – вчитись , що, власне, одне і теж). Не думаймо, що це просто. Думаймо, що це складно. Думаймо і робимо, аби досягнути результату! …А поки-що в Памплоні (Іспанія) молоді бики трощать ребра (і голови) тим, хто бажає відчути приплив адреналіну через смертельну безпеку. І тягу до життя. Життя справжнього! http://www.liveinternet.ru/users/fototelegraf/post227479670/

неділю, 1 липня 2012 р.

«Пілка ножна» та пилка «Дружба» і що буде після ЄВРО-2012»

…Липень іронічно зазирає у вікно крізь штору літнього байдикування. Час відпусток. А настрій такий немов би щось життєрадісне відходить. Ні, не на зразок наближення смерті, скоріше – передчуття реакції, бо коли цілий місяць життя наповнене чимось цікавим, яскравим та очікуваним, то розум неодмінно в кінці починає підказувати: «Готуйся до реакції…». Потрібно пам’ятати, що все добігає до кінця. І що з того, що до фінальної гри між Італією та Іспанією залишилось три години і поки що невідомо, хто заволодіє бажаним трофеєм – Кубком Європи УЄФА? Все скінчилось… ЄВРО-2012 вже історія. Що з цього форуму Україні? Насамперед – відчуття виконаної справи, досягнутої мети, а отже – успіху! Ми це змогли.
Ми довели, що здатні на виправдання довіри та виконання серйозних міжнародних проектів. Так чи інакше, але ЄВРО протягом 5 років було для українців національною ідеєю, метою життя, очікуванням радості. Що далі? Попереду пошук нової мети. І не вибори мають посісти місце ЄВРО, а щось більш глобальніше… Святе місце пустим не буває. Хто стане наступним героєм і подарує черговий шанс для нації? З нетерпінням очікуємо гарних новин з цього приводу. Футбол (пілка ножна польською мовою) показав, що ми можемо взаємодіяти на європейському рівні як відповідальний гравець. Спільне проведення ЄВРО-2012 Польщею та Україною виправдало себе як певний (свого часу авансований Європою в особі УЄФА, браво Григорій Суркіс та Мішель Платіні!) практичний крок для підтвердження очікувань реалістичності євроінтеграційного процесу нашої країни. Більше того, футбольний європейський форум став прикладом (прецедентом) успішної співпраці та спільної організації глобального соціального проекту з боку країн, одна з яких не належить до Євросоюзу. Підсумки підведуть пізніше. Поки що – відчуття. Пилка «Дружба» гарно спрацювала на українсько-польському рівні, що дозволяє сподіватись на те, що далі буде… Вже з завтрашнього дня почнеться нетривала суспільна ейфорія, коли відчуття успіху розділить між собою весь народ країн-організаторів. І українці і поляки відчуватимуть себе іменинниками, бо змогли провести ЄВРО-2012 та навіть досягти кращих показників (за відвідуваністю в тому числі) аніж попередники – Швейцарія та Австрія у 2008 році! Липень, серпень пройдуть… Літа кінець буде. В Англії відбудуться Олімпійські ігри, які відволічуть увагу від наслідків чемпіонату Європи з футболу, нададуть нових вражень, остаточно позбавлять ейфорії, трохи притуплять загальнонаціональну пам'ять, пов’язану з подіями футбольного червня дванадцятого року. Таким чином ми увійдемо в політично-бурхливу осінь. Вибори до українського парламенту – такий собі своєрідний спорт, бо передбачають змагання (кращі програми, імідж та бренд тощо) від численних кандидатів від провладних та опозиційних сил. Ми бачимо фаворитів і завідомих аутсайдерів. Сподіваємось на нові сили та обличчя. Все як завжди. І знову – ми не можемо бути поза цим процесом. Кожен вболіватиме за своїх. І будуть результати. Та чи буде відчуття успіху та досягнення мети національного рівня? Однозначно, що ні, бо спорт (футбол) – не політика, в якій перемога в виборчому процесі – лише старт з метою поліпшення якості життя населення (виборців). А це вже – дуже відповідально та серйозно. І зовсім не тому, що Європа слідкуватиме за рівнем демократичності та відповідності принципам і стандартам ЄС, а тому що торкається долі кожного українця… До фіналу ЄВРО-2012 в Києві – дві години. Вболіваємо за збірну Італії! (Фото з сайту ICTV).

пʼятницю, 22 червня 2012 р.

Критика дитячого сприйняття успішності

Багато хто замислюється над ознаками успішності в житті. Успіх як орієнтир щасливого життя. Переважна більшість людей перебуває у стані дитячого сприйняття цього явища, бо успіх, безумовно, за своєю природою належить до числа максимально ідеалізованих людиною понять. Декілька тез: 1) успіх не є постійним станом; 2) багатство не завжди є свідоцтвом успішності; 3) успіх – категорія якості змін людського духу (самого себе), а не матеріального світу; Непросто знайти свій успішний шлях. Час від часу, опиняючись на роздоріжжі, нам випадає приймати рішення щодо вибору: діяти або так, або інакше. Не завжди цей вибір такий, що створює умови для швидкого винаходу успішного напрямку просування по життю. Хтось говорить, що успішність штучна ознака, тобто: спілкуйся з успішними людьми і успіх буде поруч. По-перше, що таке «успішні люди»? Як відчути те, що людина досягла успіху? Вона посіла високу посаду (бюрократ)? Вона придбала дорогий автомобіль чи побудувала будинок (бізнесмен)? Скоріше – спілкуйся з приємними для тебе людьми (тими, що розуміють тебе). Успішна людина та, що досягла своєї мети. Чи може бути метою автомобіль? Дитяча забавка… Чи може бути метою будинок? Дитяча забавка, але необхідна для виживання і тому не може бути самоціллю успішного розвитку (будинки, житло мають 99,9% людей). Відповідь в тому, що ознаками успіху не можуть бути матеріальні блага для якогось вузького кола осіб (родини, наприклад). Успіх – це перемога. Перемога у спортивних змаганнях (він став Чемпіоном світу, Олімпійських Ігор тощо). Перемога в політичних виборах (він став депутатом)… Перемога – природа успіху. Проте, навіть у цьому випадку успіх не отримує динамізму, бо не забезпечує безперервність успішності. Прикро, але життя – це міксер, який змішує успішність (перемоги) і поразки. Той не розуміє успіху, хто не відчув смак поразки і сприймає її як непотріб. Вона так само необхідна для гармонійного розвитку як і успіх. …Діти люблять іграшки. Це – закон розвитку людини. Дорослі люблять успіх, як іграшку, бо прагнуть задоволення матеріальних та егоїстично-психологічних потреб. А це все одно призводить до бажання все нових і нових іграшок. В дитинстві – іграшкова машинка, в дорослому віці – справжня. Цей ряд кожен продовжує по своєму. Але є речі необхідні для виживання і тоді ми виводимо їх за рівень іграшок. Успіх – це творчий процес, креативний пошук (квест), відчуття драйву на шляху і відчуття відчаю або ейфорії після досягнення мети. Люди не можуть бути постійно успішними. І чи не тому ми так довго шукаємо зустрічі з тими, хто досягав успіху. Вони «йдуть на дно» після перебування на плато досягнення мети і виниряють лише після проходження підготовчого етапу для нового успіху… Як воно жити в проміжках? Складно, але необхідно. Побороти дитячі хвороби по відношенню до успішності – завдання для багатьох розумних та витривалих людей. Всім іншим – страх і поневіряння. На фото з сайту «ФотоТелеграф»: пам’ятник Чингісхану в Монголії (за 54 км від Улан-Батора).

неділю, 3 червня 2012 р.

За п’ять днів до ЄВРО-2012

Колись очікування чемпіонату Європи або світу з футболу приносило справжнє свято! Роки, на жаль беруть своє. Життя змінюється і ми з ним. Заздримо тим, кому зараз 16-17 років, бо в цей життєвий період все набагато яскравішим сприймається. А отже, для цих дітей ЄВРО буде апогеєм радості! Очікування футбольного свята – справжнє щастя! Згодні? По суті. Варшава приймає перший матч, Київ – фінальну гру. Апріорі – фінальна гра важливіша. З цього робимо висновок про країну, якій випало більше честі. Багато важитиме те, які збірні гратимуть у фіналі. Для когось не потрапляння збірної України, яку тренує володар «Золотого м’яча» (1975), кумир вболівальників зі стажем радянського періоду розвитку вітчизняного футболу Олег Блохін стане очікуваним результатом, але не для нас. Ми віримо в силу жовто-блакитного коня! Блохіна, як фахівця, знають та поважають у світі. Тим паче, що він вже виводив збірну України до ¼ фіналу Чемпіонату світу у Німеччині (2006). Правда, як перший так і останній матч збірної на тому футбольному форумі завершились фіаско з великим рахунком (0:4 та 0:3), все одно – це не завадило вважати виступ української дружини успішним. Загалом, так би мовити… Україна якісно підготувалась до події, яка змінить враження та сприйняття її як європейської держави. Зі знаком плюс, зрозуміло. Не видно аргументів для того, аби сумніватись в успішності цього грандіозного спільного українсько-польського проекту під егідою УЄФА. Навіть і тоді, коли стане минулим сам форум, а результати виступу збірних-організаторів будуть далекими від очікуваних. Польща також ставить на своїх і не безпідставно, бо є Лєвандовський (нападник «Борусії», Дортмунд, цьогорічного чемпіона Німеччини) та інші поляки, які грають (можливо не на передових ролях) в провідних чемпіонатах Європи (Франція, Англія тощо)… По гравцям збірної України. Шевченко вийде на поле зі Швецією. І це – данина його звитяг, добутих на початку ХХІ сторіччя (володар «Золотого м’яча 2004 року). Чогось очікувати більшого (наприклад – забитих понад 2 м’ячі) за період участі зб. України в турнірі від Андрія не варто, бо болі в спині гравця серйозні. А біль – жорстокий стримувач. Кращі роки Шевченко в минулому. Після ЄВРО – заслужений відпочинок десь на адміністративно-спортивній посаді в Англії (власне, де мешкає родина). Більше сподівань на молодь: Ярмоленко, Коноплянка, Селезньов (як не дивно), Ракицький та Кучер (власне, далеко не молодь по віку!). Зі старійшин стабільності варто очікувати від Тимощука, Назаренка. Головне – від Гусєва Олега (сумчанина, до речі). Хотілось би, аби Блохін використовував Олега виключно як креативного (з точки зору будівництва атаки) майстра. Хвилюють воротарі. Хто б міг уявити ще в кінці минулого року, що одразу три з них (Шовковський, Рибка, Дикань) випадуть з обойми. Залишається надія на впевненість Андрія П’ятова. А тепер: прогноз! І не дивуйтесь, бо без прогнозів не буває. Така природа гри мільйонів. А нам втрачати немає чого. Ми не з числа функціонерів і не відомі гравці (тренери). Тому: Україна – Швеція (2:1), Франція – Україна (2:2), Україна – Англія (1:1). Такий результат дозволить вийти до чвертьфіналу, в якому ми переграємо іспанців. У півфіналі: або ж німців, або ж голландців. Ну а у фіналі, на жаль, програємо росіянам! Тим самим – повернемо історичний борг за Крим … І що з того, що такий прогноз нагадує гарний сон психічнохворої людини. Віримо, бо маємо право! …Зворотний відлік тому приємний, що радує очікуванням свята. А уявіть собі, що зб. України програватиме (що зовсім не виключено!!!, а скоріше – навпаки). Тоді свята буде мало. Насолоджуйтесь останніми днями до старту, бо жарко буде. А чи буде результат? Питання, яке мало що вирішує, бо результатом є саме ЄВРО-2012… Дві тисячі дванадцять євро, які витрачу за місяць чемпіонату в Україні та Польщі.
Усі на футбол!
(спеціально для сайту Krolevets.com з Нідерландів)

пʼятницю, 25 травня 2012 р.

Ідея для мене!

Не можемо пройти мимо. Цікава акція від начального центру IDEA-Krolevets. Пропонуємо ознайомитись: з матеріалів Форуму на сайті http://krolevets.com "Складно повірити, але поруч з нами (тими, хто вважає себе ну чи не хакером: тобто вміє користуватись Інтернетом та Word-ом) багато людей, які до комп'ютера ставляться як до НЛО. Ми починаємо проводити індивідуальні майстер-класи (умовна назва) – півгодинні уроки на базі Кролевецької районної бібліотеки для тих, хто прагне: 1) отримати власну поштову скриньку та знати як нею користуватись; 2) зареєструватись в Facebook та на сайті krolevets.com; 3) отримати конкретні поради задля того, аби без витрати «дорогого» часу мати бачення щодо удосконалення себе в сфері ІТ; Що потрібно? Зайти до бібліотеки (крім понеділка з 15.00) та заявити про бажання пройти майстер-клас, тобто: отримати майстер-урок «IDEA for me» (айдіафомі)... Якщо ви знаєте людей, яким це потрібно, порадьте їм айдіафомі і ми їм допоможемо!" Це може бути ефективним, бо є індивідуальним. Пробуйте допомагати тим, хто лише на старті!

понеділок, 21 травня 2012 р.

День Європи, тиждень євро та місяць ЄВРО-2012

Кожного разу, зустрічаючи новий день, самовільно пригадується наближення ЄВРО-2012. Апогей незабаром, бо відкриття Чемпіонату Європи в Варшаві обіцяє стати стартом великого піар-проекту господарок європейської футбольної першості: України та Польщі… Почувати себе бідною родичкою випаде зрозуміло кому.
Чому? Тому що в підготовку до ЄВРО в інфраструктуру Польщі (автошляхи, сіті-центри міст, промо-акції тощо) Євросоюзом було витрачено понад 1,3 трильйонів євро. Україна на ЄВРО (будівництво стадіонів, аеропортів, деяких доріг та готелів) витратила 40 мільярдів гривень. Варто порівнювати? Все одно – для України, як європейської великої країни, ЄВРО-2012 (домашнє) стає сном на яву! Про євро. Багато хто прогнозує обвал цієї квазі-валюти. «Хай буде так!» - скаже той, хто тримає збереження в доларах. «Потрібно щось робити…» - задумається власник декількох сотень (тисяч) євро. «Маячня!» - вилається олігарх. Все це нагадує своєрідний матч, в якому грають нечесно. Ставки приймаються. Все одно – хтось да виграє! День Європи – справа кожного окремого населеного пункту. Президентський Указ про державницьке національне святкування припав пилом, тому й не розглядається як обов’язковий до виконання. В Києві на Хрещатику в суботу, 19.05.12., пройшов святковий (до Дня Європи) ярмарок. Можна було і про країни Європи дізнатись, і буклет взяти і навіть харчів покуштувати. Справжніх. Національних європейських… Добре, що й у Кролевці пам’ятають. Та чи святкують? День Європи не на вулиці, а в серці, бо ми – європейці!

суботу, 5 травня 2012 р.

«Критика локального міжнародного діалогу» (про молодіжну ініціативу NGO-2012)

Теза про те, що коли будеш дослухатись до критики, то від твоєї ідеї (ініціативи) не залишиться каменя на камені, є досить актуальною, особливо, коли мова заходить про новий (умовно) напрямок розвитку місцевої громади. Той, хто не розуміє, що воно таке, звично зреагує на вислів про те, що міжнародні контакти мають потенційну цінність з огляду на нові можливості для території, на якій живемо… А хто в темі? Ляпас за самовпевненість! Пригадується досить нашуміла весняна інформація про те, як депутати Волгоградської Думи (РФ) відгукнулись на пропозицію побратима – Тоскани (Італія) і поїхали за новим досвідом. Критики була аж занадто. Навіть більше, аніж потрібно для відставки певного кола відповідальних осіб. Як у районі реагують на молодіжну ініціативу у вигляді обміну делегаціями між Кролевецьким районом та Гміною Мальборк (Польща)? Однозначно сказати важко, бо інформації про сам проект насправді замало. Розповіді учасників ще не вистигли, так само як і слухи навколо 10-денного перебування молодіжної делегації (12 – учнів та 4 дорослих) в Поморському воєводстві навряд чи можуть бути адекватними тим реальним подіям, які відбувались в рамках програми перебування в період з 24.04.12. по 03.05.12. Ми також не маємо реальної змоги досконало поінформувати про перебіг подій. Нехай це зроблять інші (є кому). Спробуємо спрогнозувати майбутнє та відповісти на запитання: чи варто витрачати бюджетні кошти на подібні молодіжні ініціативи? Думка №1. Вкладувати кошти в місцеву молодь набагато перспективніше, аніж витрачати їх на латання деяких комунальних дір (наприклад). Що можна зробити на 25 тисяч грн., які витрачені на транспортні послуги делегації? Придбати 5 комп’ютерів, або 6 цифрових проекторів, або 4 плазмові телевізори… Молодь – майбутнє громади і саме їй відводиться роль активізатора. Це – правильно! Польська сторона вклала в програму перебування 50 тисяч злотих, тобто – в три рази більше, ніж українська сторона. Антитеза: не факт, що всі учасники делегації будуть активними в процесі виконання проекту NGO-2012. Навіть навпаки – 70% відійдуть так само швидко, як і потрапили до складу делегації, що побувала в Польщі. Туризм, однако. Думка № 2. В принципі, Євроклуби в селах за підтримки та координації з центру (наприклад: райрада та методичний центр у вигляді Будинку дітей та юнацтва або актив якоїсь прогресивної міської школи) перетворяться на потужні проектовироблюючі осередки. Участь в конкурсах на кращу програму та проект місцевого розвитку як орієнтир з завданням отримати відповідний грант на вирішення конкретної місцевої проблеми. Практично, село матиме перспективу в разі об’єднання інтелектуального ресурсу (молодь та вчителі плюс керівники органу місцевого самоврядування) та ІТ. Час отримання допомоги (як результат жебракування владного) від багатіїв (500-1500 грн.) минув… Антитеза: чи є гарантія успішності цього процесу? Хто сказав, що грант нададуть саме нашому селу? Ніхто, бо – конкурентне середовище. Хто сказав, що селяни зрозуміють сенс цієї справи? Хто сказав, що зможуть «народити» проект, який вирішує ту, чи іншу проблему? Думка № 3. Польська молодь та ЄС будуть допомагати нашим громадам. Тісні персональні контакти, які вдалося встановити кролевецькій молоді (адміністраторам делегації), дозволять співпрацювати та взаємовигідно поєднувати наявність прагнення вирішувати спільні проблеми та розвивати дружні стосунки між українським та польським народом… Антитеза: слова, слова, слова… Бла-бла-бла. Лише практика є критерієм результативності. Які проблеми активізує та врешті усуне молоде покоління (фактично, діти віком від 13 до 17 років)? Як на це реагуватиме місцева влада? Підтримає чи проігнорує? Люди та ментальність. Віра та бажання змінювати життя на краще. Великий сумнів щодо доцільності концентрації міжнародних зусиль лише на питаннях молодіжного обміну та вивчення особливостей народів, традицій та історії… Думка № 4. Делегація виконала значну та вагому місію в сенсі просування іміджу Кролевецького району на міжнародному рівні. Молодь презентувала громаду, що прагне розвитку та якісно вищого рівня життя! Антитеза: проблеми Кролевецького району цікавлять лише жителів району (особливо місцеву владу). Пересічній людині начхати на те, як сприймають район закордоном. Головне – щоб була робота (бізнес) та певний рівень соціальних свобод. Гроші та можливість їх вільно (на власний розсуд) витратити. Духовне та культурне життя – для тих, хто не має можливості забезпечити собі комфортний рівень існування (собі та родичам). Тим більше – щодо сподівання на те, що ЄС зможе зацікавитись поодиноким потугам маленької частинки великої та непередбачуваної України. Мрійництво! Аби не доводити до повного песимізму, ставимо крапку. Думайте, де тут сенс. В чому він? Чи в тому напрямку хтось наполегливо рухає громаду (вибачте за банальний пафос)? Без критики – як без горілки. Життя безбарвне та нудне! Без фанатизму!
Фото Аведона.

четвер, 15 березня 2012 р.

Володарки титулу «Кролевецька красуня»

1. Марина Дячок – 2001 рік 2. Ольга Жук (учениця ВПУ) – 2002 рік 3. Катерина Лещенко – 2003 рік 4. Юлія Чередник (СШ № 5) – 2004 рік 5. Яна Аксененко (СШ № 3) – 2005 рік 6. Ірина Коновалова (студентка) – 2006 рік 7. Марина Грабчук (СШ № 1) – 2007 рік 8. Юлія Городиська (СШ № 1) – 2008 рік 9. Олена Макаренко (ЗОШ № 5) – 2009 рік 10. Юлія Сухоставська (Алтинівська ЗОШ) – 2010 рік 11. Анна Кулик (СШ № 1) – 2011 рік. Хто наступний?
Чекаємо червня 2012 року. Сподіваємось на нову хвилю жіночої (дівочої) краси, молодості та таланту!

вівторок, 6 березня 2012 р.

Молодь Кролевеччини на міжнародному рівні. NGO-2012.

... Останнім часом досить багато уваги в Кролевецькому районі приділяється молодіжній політиці. Що це - спроба заглянути в майбутнє, чи побачити нові можливості для розвитку вже зараз, не чекаючи 10-15 років? Скоріш за все - істина десь з боку. Як завжди. Не помітити дій теж саме, що не відповісти на вітання. Спробуємо проаналізувати ситуацію. Існує чітка логіка проекту, який ініційований молоддю в наслідок досвіду отриманого від участі в міжнародному проекті «Євроавтобус-4: молодь Європи українським громадам» у травні 2011 року. Робота над проектом NGO-2012, проведена під час підготовки, не завершиться виконанням поїздки в Польщу (травень 2012 року), оскільки існує амбітна мета – створити систему Євроклубів Кролевецького району як форму учнівського самоврядування. Завдання (як ми його розуміємо), яке ставиться перед педагогами, задіяними в проекті, полягає у формуванні ефективної моделі набуття досвіду роботи органів самоврядування дітей та учнівської молоді, удосконалення методологічних підходів щодо змісту їх роботи, заохочення педагогів і дітей до активізації та вдосконалення діяльності органів учнівського самоврядування, лідерства в формі Євроклубів. Проект ініційовано в рамках Угоди про побратимську співпрацю з Гміною Мальборк. Його ідея була обговорена керівництвом району з членами польської делегації під час офіційного перебування в м. Кролевець 23-24.09.2011 р. (під час підписання Угоди про міжнародну співпрацю) і є результатом спільного розуміння того, що саме молодіжна ініціатива може стати запорукою створення стійкої і ефективної системи співпраці між побратимами. Склад делегації. ФОРМУВАННЯ молодіжної частини має носити природний характер, який виходить з участі особи в процесі діяльності КЦЄ «Pu-Re» (ініціатора проекту) при Кролевецькому районному Будинку дітей та юнацтва (директор Ільтяй Алла Олексіївна). Діяльність молоді є віддзеркаленням проекту «Євроавтобус-4» – рух делегації в зворотному напрямку. «Не вони до нас, а ми до них!». Саме в цьому взагалі має бути природа активності з боку місцевої молоді. Як утворювалось неформальне молодіжне об’єднання у вигляді гуртка БДЮ? Заглянемо в історію (сучасний розвиток позашкільної освіти в районі). В наборі була запропонована участь школярам всіх шкіл міста (в т.ч. і №7 і №4, а не лише великим школам). Це інформація від організатора об'єднання (Любивий Володимир). Будемо вірити. Поінформовано про можливість долучення до ініціативи у вигляді навчання за авторською методичною програмою діяльності Євроклубів понад 300 старшокласників (8-10 класи). Виявили добровільне бажання брати участь в роботі КЦЄ близько 30 осіб. 50% - активні члени. З яких ще 50% - сформоване ініціативне ядро. Саме ці 7-9 осіб формують імідж неформального об’єднання, приймають активну участь в заходах та в навчальному процесі. Фактично, вони є носіями ідеї та місії, які зможуть передати знання, досвід та вміння іншим кролевчанам під час виконання повного проекту, який завершується у 2013 році. На 23.03.12 року, п’ятниця, (інформація з офіційних джерел Кролевецького району) призначено проведення молодіжного конкурсу «На кращий публічний виступ «Оратор і я» *ORATORIA, в якому планується запропонувати участь учасникам делегації (які на той час уже будуть мати мандлат на участь в делегації проекту NGO-2012) та іншим старшокласникам, які виявлять бажання продемонструвати власні здібності та навички публічного виступу. Місце проведення заходу: Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва. Історично саме цей позашкільний навчальний заклад є флагманом реалізації молодіжних ініціатив, пов'язаних з вихованням лідерів.
Сподіваємось, що цей молодіжний конкурс стане своєрідним лакмусом на фактичну здатність нашої молоді бути публічно успішними, тобто – лідерами. Цей захід сплановано в рамках діяльності КЦЄ по підготовці до виконання проекту «Нова генерація: відкриття молодіжної ініціативи в рамках побратимської співпраці» (NGO-2012). Десь там, посеред учасників, шукайте харизматичних лідерів, які через 20-25 років будуть формувати політику розвитку Кролевецького району. Привіт вам, наше майбутнє 2037-2040 років! Отже, квота КЦЄ "Pu-Re" в делегації, яка здійснить поїздку до Польщі навесні 2012 року,має становити щонайменше 7 осіб (мінімум). Інші 4-5 вакансій – представникам навчальних закладів району відповідно до відбору та рекомендайцій районного відділу освіти. Кролевецький район має достатню практику участі в різних проектах (від конкурсу на кращі проекти (програми) органів місцевого самоврядування до неофіційних соціальних акцій, пов’язаних з виконання тематичних заходів). Завжди існує принцип співфінансування. Даний молодіжний проект є спільним, оскільки витрати на перебування на території Польщі та підготовка і реалізація програми перебування протягом 10 днів фінансується повністю польською стороною (від 10 до 20 тисяч євро). Приблизний баланс співфінансування 30х70. Існує думка, що потрібно включати до складу делегації лише тих молодих людей, які беруть участь в програмі КЦЄ (Координаційний центр Євроклубів "Pu-Re", до речі: членами цього молодіжного органу шкільного самоврядування позашкільного рівня є учасники Євроклубу СШ № 3, керівник - Вєльська Лілія Юріївна, натхненний вчитель з величезним успішним досвідом роботи зі шкільною молоддю). Однак потрібно поважати позицію керівництва района, яка полягає в тому, що в делегації мають бути представлені також кращі представники кролевецької молоді. Погодимось, що місією перебування в Польщі є представлення громади Кролевецького району і до цього також необхідно готуватись (презентації, друковані матеріали, відеофільми, подарунки тощо). Просування бренду Кролевецького району та створення умов для максимальної самореалізації молоді задля розвитку району в цілому. Справжнім полігоном з безмежними можливостями для виявлення та спільної реалізації ініціативи є побратимські взаємостосунки між Кролевецьким районом та Гміною Мальборк. Гроші вкладаються в молодь, в майбутнє, яке має забезпечити ефективний розвиток території Кролевецького району. Це наша спільна справа (від латинського res publica — громадська справа)! Молодь Кролевеччини має можливість заявити про себе в європейському вимірі. І це - добре.