Місто цього дня вражало своїм невимушеним мерехкотінням . У вікно готелю все було настільки ж казковим, на скільки і звичайним проявом зимового креативу. Залитий сонячним сяйвом ранок змушував вийти на вулицю. Робив це досить наполегливо, не зважаючи на те, що на письмовому столі парувала бажана чашка кави, а поруч – новий тижневик «Коментарі». Врешті решт виходжу на вулицю.
І ось люди, що зустрічаються. Незнайомі, але усміхнені. Біля бібліотеки дві молоді жінки б’ють пляшку з під «Шампанського». В руці однієї з них так звана «рожа»… Дивно. Навіщо? Не наважуюсь запитати. Йду далі. Біля магазину будівельних матеріалів знову ватага старшокласниць з маскою зварювальника в руках. Поруч господар магазину. Щось напружено з’ясовують…
Десь біля одинадцятої ранку небо немов би затуманюється. Ось і розгадка – сонячне затемнення. І в Кролевці на четвертий день нового 2011 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар