ТСН та пропаганда звірства

Вчорашній репортаж, який вийшов на каналі «1+1» в програмі ТСН у вечірньому ефірі (20.01.11, випуск о 19.30), в якому йшлося про халепу, що сталася в одному з зоопарків (чи іншій зоо-установі), а саме: крокодил якимсь чином проковтнув мобільний телефон, незвично обурив. Не змогла не відреагувати як небайдужа людина, громадянка, мати. Взагалі то, українське телебачення вже давно смакує всім, що межує з дозволеним, виходячи з етично-моральних норм. І це проблема не лише каналу «1+1», до речі те, що я дивлюсь новини на цьому каналі говорить, що є певний кредит довіри і до тематики, форми висвітлення новин так і до якості журналістської роботи, персонально до журналістів. Останнім часом відчувається, що на каналі проходить певна ротація серед журналістської братії. Багато відомих облич залишило канал, на то мість прийшли нові, не зовсім ще фахові журналісти. Можливо, саме через це «цензура» і редактори каналу дещо поблажливо, якщо не сказати халатно, ставляться до того, що подається в ефір, на всю країну.
Отож, до вчорашнього сюжету, який став, на мою думку, пропагандою звірства. У крокодила, внаслідок випадку з ковтанням мобільного телефону, з’явились проблеми з травленням харчів. Персонал закладу оточив басейн, в якому перебував крокодил і почав кидати до води живих перепілок, попередньо ввівши шприцом до їхнього тільця вітаміни. Крокодил якось мляво реагував на «ласощі», лише раз клацнув пащею. Хтось із персоналу не втримався і видав емоцію, щось на зразок: «О, пішла перша!..». Але пташка знову з’явилась у воді. Почала плавати, бо рептилії не реагували на неї, навіть клюнула крокодила… Дійсно, крокодилу було мабуть дуже боляче від того, що телефон застряг десь у шлунку. А як би було (і стало врешті решт, бо далекий від того, що персонал подоставав пташок з басейну і відвіз до Таращанського лісу) перепілці? Чи подумали про це люди, в тому числі й журналісти ТСН, які безпосередньо споглядали все це дійство? Мало того, вони, журналісти, ще й репортаж зробили «сенсаційний» та на всю країну пустили це неподобство. Біля екранів були маленькі діти і мабуть дорослі, які не зовсім зрозуміли дії людей, які зкормлювали перепілок крокодилам. Так, останні діяли як науковці-лікарі, що намагаються врятувати рептилію, але ж навіщо видавати репортаж про те, як гинуть нізащо перепілки? Чи не можна було обмежитись тим, щоб показати крокодила-невдаху, взяти інтерв’ю у ветеринарів тощо… Зрозуміло, світ тварин хижий та жорстокий. Таким його створила природа, Бог. Все це можна побачити на каналі «Нейшнл джеографік», оскільки всесвітній канал спеціалізується на такій тематиці. Та чи потрібні такі лаври «ТСН»? Пригадую літній репортаж з каналу «1+1» про те, як водій десь на периферії задавив випадково кошеня, яке підлізло під колесо. Скандал видався великий! Тому, що журналісти так відреагували. Тому, що стався прикрий випадок на очах у дітей, що декілька хвилин перед цим бавились з тваринкою. Шофер тоді був висвітлений чи не вбивцею…
Щось тут не так. Мені здається, що має бути певна морально-етична послідовність. Шановні журналісти каналу «1+1», будьте уважні до того, що ви виробляєте, які сюжети йдуть до українців, серед яких є маленькі діти. Вони ж сприймають все живе як самих себе, як братів чи сестер. І як пояснити трирічній дитині (наприклад, моїй доньці) чому пташку кидає дядя в басейн, де хиже чудовисько ковтає її, клацнувши зубами? Любіть не лише себе в професії, а й професію, тоді й робота буде професіональною без таких прикрих огріхів, які нагадують пропаганду звірства.
І на кінець слова власниці телефону, які пролили світло на мету репортажу про проковтнутий крокодилом мобільний телефон (дуже близько до прямої мови): «Мені байдуже, що буде з крокодилом та моїм телефоном. Мені потрібна SIM-карта…». Слів немає. Але ж є свобода слова.