(введення до соціального проекту «Цикл бесід: Здоров’я як основна суспільна цінність»)
Альберт Швейцер, великий німецький філософ та гуманіст, якось сказав, що щастя – це гарне здоров’я та погана пам'ять. Виходячи з тієї позиції, що пошук щастя в житті є його сенсом, дозволю собі дещо поміркувати саме про можливість реалізації теорії щастя на практиці. Чи існує алгоритм щасливого життя? Чи справді запропонована формула щастя носить близький до універсального характер?
Якщо повернутись до слів Швейцера, то зрозуміло, про яку пам'ять йдеться, а саме: мова про те, що не потрібно тримати в собі зла та образ на будь-кого, будь-що. Той, хто вміє прощати – знає все! Недаремно вважається, що люди, які шукають можливості помсти (а отже – добре пам’ятають образи і т.п.) довго не живуть. Саме тут прослідковується взаємозв’язок зі здоров’ям, найбільшою людською цінністю. В переважній більшості люди народжуються здоровими. Але протягом життя набувають ознак нездорової особи внаслідок порушення (навмисного чи несвідомого) певного алгоритму саморегуляції організму, закладеного в нас Природою або Богом. Здоров’я є безумовною суспільною цінністю. Здоров’я індивідуальне, здоров’я нації як певний показник рівня розвитку суспільства.
…Отже, здоров’я є своєрідною причинною першоосновою (сенсом) щастя. Щастя – конкретна етична категорія, яка може бути розповсюджена за межі родинних зв’язків. Але все таки існує сенс говорити про щастя нації (на згадку приходить пісня «Happy nation» відомого шведського гурту, яка в 90-х була незаперечним хітом в Європі), але навряд чи знайдеться будь-який сенс в словосполученні «щастя громади» (міста, села, району, області, держави), оскільки проміжні ланки самоусуваються через цивілізаційний досвід розвитку людства.
Щодо пам’яті в розумінні вислову Швейцера, то це всілякі види мотивації до активної дії з боку особи, родини, громади, нації. Пам'ять отримує можливість ставати рушійною силою лише через різноманітні форми та способи спілкування (комунікації всередині суспільства), громадські зв’язки. Завдання полягає в тому аби розробити механізми найбільш успішного спілкування між людьми, які дозволять не породжувати стресові ситуації і як наслідок – втрату здоров’я. Люди мають знати про необхідність проведення щоденної профілактики здоров’я та пам’яті…
Підводячи підсумок під введенням в тему «Формула щастя», повторю, що щастя – це здоров’я і правильний спосіб спілкування в поєднанні з можливістю повної реалізацією особистості. Щастя носить індивідуальний характер, оскільки досягнення мети однією людиною не передбачає безумовного щастя з боку того, хто поруч. Проте, через поєднання загальноприйнятних стандартів комфорту та гармонії життєвих відносин, утворення комплексної системи взаємодії всередині суспільства, виникає реалістична перспектива громадянського щастя (щастя родини, громади, нації) як національної ідеї.
І головне, без чіткого почуття бажання бути щасливим всяка теоретична канва втрачає сенс та вірогідність втілення її на практиці. Давайте зважати на це…
(До вашої уваги в подальшому цикл бесід на тему щастя, здоров’я та комунікації між людьми.)
Немає коментарів:
Дописати коментар