неділя, 6 лютого 2011 р.

«Бути обраним: бути чи не бути?»


Отже, знову про складові щастя, як основної мети життя в продовження циклу бесід «Здоров’я як основна суспільна цінність».

Ми можемо мати сумніви щодо того, чи в вірному напрямку просуваємось. Можемо недовіряти інтуїтивному баченню власної перспективи. Але ми не можемо не бути головним суб’єктом прийняття власних рішень, які торкається нашого подальшого життя. Бути обраним (в сенсі неповторним, індивідуальним) та бути обраним (обраним певною групою людей для здійснення тієї чи іншої місії) разом становить головні складові особистості, яка є лідером. Лідерські якості, як визначальна складова можливості індивіду досягати успіху в житті, не можуть бути набутими, отриманими в результаті навчання. Від кількості дипломів про здобуття вищої освіти ймовірність успіху не збільшується, скоріше навпаки. Якщо подивитись на першу десятку найбільших багатіїв світу, то лише 2-3 представника будуть мати вищу освіту, інші – досягли подібних вершин лише завдяки тому, що вірно інвестували зусилля та пішли на ризик у потрібний момент. Лідерство може лише удосконалюватись з тим, аби мати ще вищий відсоток вірогідності успіху.
Формулу щастя має обов’язково доповнювати обраність та успіх. Обраність – це скоріше як талант, аніж набута якість характеру. Тоді як успіх – є результатом життєвого досвіду та правильного докладання лідерських якостей та зусиль (ресурсів) на підставі інтуїтивного бачення перспективи життя.

Далі мова піде про ті якості, без наявності яких навряд чи є сенс сподіватися на щастя (успіх) в житті.
Вам має бути притаманна амбіційність, тобто – існує певний рівень відношення до життя, нижче якого ви не можете опуститись. Всі пропозиції, які не відповідають вашим особистим уявленням про належний вам статус відкидаються.
Без агресивності (обмеженою у формах прояву аспектами моральності та етики) при здійсненні конкретних кроків, у відповідності до розробленого плану, ви не можете бути (стати) лідером. Це не говорить про те, що вам необхідно з кулаками доводити власну правоту, проте – слідувати в фарватері іншого для вас має бути негативним явищем.
Зрозуміло – професіоналізм, тобто: досвід та наявний успішний, випробуваний часом, алгоритм дій в тій сфері, в якій вами було досягнуто успіху. Якщо ви лідер, то ви – професіонал в тій сфері, якою займаєтесь. Компроміси, як відхід від лідерства, – основна помилка людей, які потерпіли невдачі на полі бою. Бізнес – це війна. Політика – це війна. Навіть футбол – це війна.
Стресостійкість. Ви, як лідер, ведете за собою колектив, громаду. Приймаєте рішення, берете на себе всю повноту відповідальності за результат, який може бути не лише позитивним, а й негативним. І ось, коли бажаного результату немає, виникає стресова ситуація, яка виходить у колектив, за межі колективу. Головне – вміти тримати стрес під контролем, вправно поратися з ним в собі, не піддаватись емоціям, діяти розважно і впевнено. Відпочивати, аби мати достатньо сил для дій.
Признавати помилку – означає не втікати від конфлікту, а перетворювати негативну енергію невдачі в позитивну енергію конструктивної співпраці, яка рано чи пізно виводить на шлях створення уточненого плану. Бізнес-план – своєрідний потяг, який несе до мети (мрії, цілі, бажаного результату). Важко намагатися зіскочити з потягу внаслідок того, що не належним чином було зібрано інформацію та прийняте невірне рішення як наслідок цього. Нова інформація, змінені правила гри лежать у сфері компетентності інтуїції, тобто ви, як лідер (обраний) маєте інтуїтивно відчувати можливі ризики, знати як будете діяти тоді, коли виникне потреба реагувати на нові виклики. І мова не йде про вміле керівництво людьми: «Це віднеси туди. Це – не твоє діло. Чому не зробив?» і т.д. Лідерство – це перш за все точне попадання в ціль, тобто – правильно обраний вектор докладання консолідованих зусиль, обрання напрямку руху. Ресурси та знання (досвід) в цьому разі є лише допоміжною складовою.

А тепер трохи до політики, бо саме в цій сфері суспільної життєдіяльності найбільш чітко простежуються лідерські антиподи. Всі розуміють, що таке харизма. Так, це певна система якостей особистості, яка виграшно відрізняє від решти людей та тягне за собою напівбожественне поклоніння та безумовне сприйняття як лідера. Колись американський політолог Клінтон Россістор відмітив: «Нема щастя без свободи, свободи без самоврядування, самоврядування без конституційності, конституційності без моралі, і не одного з цих великих благ – без сталості та порядку». Обраність – результат певного політичного процесу (виборів), який передбачає виконання зобов’язань перед електоратом. Саме тому дуже важливо відрізняти спосіб обрання депутатів до різних рівнів законодавчої влади. Й досі йдуть дискусії щодо системи проведення виборів, що є процесом визначення відповідності дій влади, оцінки результатів (позитивні чи негативні), визначення ефективності обраного владою курсу. Можна зрозуміти ставлення населення до способу обрання через закриті партійні списки. Воно негативне, бо нагадує обрання якихось котів у мішку. Набагато прозорішим є проведення виборчого процесу з відкритим партійним списком, коли видно кожного кандидата на місію бути представником громади. Мажоритарна система найбільш відповідає лідерству та успішності, бо лише в чесній конкурентній боротьбі між декількома кандидатами можна обрати лідера (зрозуміло, з певним авансом), якому найбільш довіряє громада, частина суспільства. Не зрозумілим є те, що на останніх місцевих виборах обирали в мажоритарних округах на підставі висування кандидатів лише від партійних організацій, які є такими ж частинами організації суспільства, як вуличні комітети, або колективи підприємств, громадських організацій… Це – обмеження свободи, яке не сприяє відчуттю щастя, як видно з визначення Россістора. В цьому сенсі великі надії покладаються зараз на Виборчий кодекс України, який розробляється у парламенті. Залишається сподіватися, що новий документ найбільш повно відобразить устремління суспільства до свободного та демократичного життя з можливістю чесного вибору, повної самореалізації, досягнення успіху та щастя в житті.

Лідер завжди знайде себе, як би складно не було в конкретний проміжок життя. На жаль, своєю обраністю він залишений на одинокість, але лише в такий спосіб він може формалізувати своє інтуїтивне бачення перспективи розвитку.

1 коментар: