Молодь складає третю частину громади. Вона генерує та реалізує ідеї. Рух притаманний саме молодим. Волонтерський рух, як ініціатива та спосіб виявлення соціальної активності, сприймається як додаткове безоплатне навантаження, яке навряд чи здатне бути насправді суспільно корисним. Зрозуміло, що активно діяти в цьому напрямку здатні лише соціально відповідальні люди, які ставлять громадські проблеми на одному щаблі з проблемами родинними. Зовсім не обов’язково мати значні статки для того, аби брати участь в громадському житті через участь в волонтерському русі, підтримувати ту чи іншу громадську організацію. Навпаки, більшу активність проявляють або студенти, або пенсіонери, тобто люди, які не відносяться до заможних. Чи можливий успіх через громадську роботу, як головний мотиваційний чинник соціальної активності?
Справа мотивації до волонтерства, участі в діяльності громадянського суспільства через членство або підтримку певної (певних) громадської організації складна, потребує розвинутого лідерства як соціального феномена, тобто – наявності когорти людей, що можуть покликати за собою власним прикладом, власною ініціативою-дією. «Роби як я!» - гасло, яке діяло в минулі часи, має діяти і сьогодні. Мотивацією стає розуміння того, що без належного сприйняття та спільної підтримки ідеї розвитку території, на якій живеш, через постійну участь у поступальному вирішенні проблем громади внаслідок добровільної діяльності неможливо бути успішним. Людиною (молодою людиною) рухає потреба в самореалізації та необхідність забезпечення виживання особисто себе та своєї родини. Таким є правило цивілізації, що розвинута тисячоріччями існування людства. Чи можливе поєднання якісних умов життя та активної участі в громадській роботі? Безперечно, так за умов функціонування ефективного сектору недержавних громадських організацій.
Як сформулювати п’ять (сім, десять, дев’яносто три) проблем, які має вирішити молодь Кролевця з цією метою?
Перша – організаційна, полягає в тому, що молодіжний громадський рух в місті та районі фактично розвивається в рамках учбових закладів, в яких навчаються молоді люди. Це добре, але соціальний ефект від діяльності вузьких громадських об’єднань низький та не розвинутий по формі до рівня загальногромадського. Низький рівень активності діючих місцевих молодіжних організацій, відсутність ефективно діючих представництв (осередків) неполітичних громадських організацій в місті (районі) є проявом організаційної проблеми в молодіжному середовищі громади.
Друга – особистісна, зводиться до здатності окремою молодою особою проявити в собі лідерські якості, стати прикладом соціально відповідальної свідомої людини молодого віку. Чи можемо сьогодні стверджувати, що місто наповнене молодими лідерами? Хто знає про те, що поруч з ним є молодий лідер (лідерка)?
Третя – орієнтаційна, вказує на складність визначення пріоритетів в системі цінностей, формуючих мету соціальної активності. Політична діяльність, пов’язана з отриманням владних ресурсів, не завжди орієнтована на суспільний розвиток, зазвичай політичні цілі передбачають захват (прихід до) влади та її утримання в результаті демократичного вибору більшості громадян. Така мета як основна серед молодіжного середовища навряд чи доцільна для локального рівня організації суспільства. Громада потребує розвитку та зростання соціальних стандартів. Хто перебуває при владі для громади не головне, головне – якість життя в результаті діяльності влади, що набуває зазвичай чітко визначеного партійного спрямування в наслідок перемоги у демократичному змаганні різних політичних платформ суспільства. Тому, політична активність молоді не може бути головним показником розвитку соціальної відповідальності та активності загалом. Потрібно вказувати інший шлях для реалізації намірів створення якісних умов проживання на території, де народився, отримав освіту, де живуть твої батьки, народжуються діти. Це – справа для реалізації молодіжними лідерами, якщо такі існують в місті (районі).
Четверта – конкретна, що пов’язана з тим чи іншим сектором громадської інфраструктури (від функціонування тих чи інших суспільних інституцій громади до стану екології, економіки, місцевого самоврядування, житлово-комунального господарства, умов для дозвілля тощо). Тут – скільки людей, стільки й думок, тому перераховувати існуючі проблеми в цьому сенсі просто безглуздо. Ми бачимо, що живемо не в кращих умовах, які потребують докладання зусиль для суспільних трансформацій здатних вирішувати проблему на причинному, а не наслідковому рівні. Розпочати потрібно з себе: що я можу? Чому зроблю саме це? Чи підтримає мене ближній? Від індивідуальної ініціативи до співпраці в рамках невеликої групи небайдужих представників громади. З цього починається активний суспільно-громадський рух.
П’яте – проблема зворотної комунікації, публічності та інформаційного обміну в середині громади. Мають бути створені формально-матеріальні умови забезпечення висвітлення корисних дій, кращих практик в межах вузьких молодіжних груп, підтримка та пропаганда молодих лідерів та активістів. Громадські зв’язки як наука вчать ефективним методикам та механізмам забезпечення просування по цьому складному шляху (PR-технології зі знаком «+» та знаком «-»).
І на останок. Громадський молодіжний рух (участь в роботі молодіжних організацій, волонтерстві) – не бізнес. Але в ньому можуть брати участь бізнесмени. Громадський молодіжний рух – не політика, але підтримувати його можуть політики. Громадський молодіжний рух – це не ти, але без тебе та твоїх друзів він не стане ефективним. Молодіжний громадський рух – найефективніший спосіб активізації громадянського суспільства окремо взятої території. Розвинути його неможливо без двох речей – спільного фінансування заходів (проектів, акцій тощо) та волонтерства. Способи пошуку формування фондів фінансових та людських ресурсів загально відомі. Америки в цьому напрямку не відкриєш, але місце для особливого креативу є завжди. Залишається мати лише бажання та певний хист (талант) для того, аби розпочати і стати ефективним.
Можливо, лідер саме ти? Не втрачай шанс! Починай вже з понеділка!
Немає коментарів:
Дописати коментар