середа, 26 жовтня 2011 р.
Молоді потрібна правда
Будь-яка ініціатива потребує мотивації для тих, хто долучається до її реалізації. Спочатку людина приймає рішення спробувати: а що ж воно таке, чи є від цього який-небудь зиск? Зрозуміло, що персональний, індивідуальний і бажано – матеріальний. Помилково? Не факт, бо всяка інша користь не є відчутною одразу, на жаль. Все ж, помилково, більш за все. Бо ініціатива опирається на добровільну участь в її реалізації з боку представників громади. Добровільну діяльність, яка не має іншого мотивування як бажання учасників сприяти досягненню суспільно-корисного результату, тобто – внести свій особистий вклад в конкретну справу, вважають базисом соціальної відповідальності.
Яка користь особисто для учасника? Знову ж про те ж саме… Користь не вимірюється кілограмами цукерок або кількістю подарунків від яких ніякої користі (тим більше – грошима). Користь – в додаткових можливостях самореалізації та визначення власного шляху до успіху у житті.
Мова про соціальне підприємництво як явище, що стає все більш актуальним. Про соціальну активність з боку молоді, як ефективну рушійну силу загальної активності громади, говориться багатьма з різних трибун та ЗМІ.
Чи можливо створити такі умови, щоб молоді було цікаво займатись такою діяльністю? Чи реально забезпечити відвідуваність заходів (навчальних занять, волонтерських акцій, публічних змагань тощо), масовість прояву соціальної активності? Що грає роль мотиватора для добровільної участі в подіях, які не нагадують з першого погляду необхідну для життя річ чи знання, досвід, проте потребують затрат сил, енергії та інтелекту?
Лише розуміння законів життя, розуміння формули успіху. Життя – гра. Відомий вислів. Але чи правильно ми розуміємо його? Життя – не футбол і не віртуальна гра-симулятор. Життя – це тривалий в часі та просторі процес, пов'язаний зі свободою, бар’єрами та цілями. І все це може бути ефективно вибудуваним за умови правильної орієнтації при необхідності вчинити вибір (свобода вибору). Ми граємось з життям, а маємо грати в життя. Кожний день як виклик тим, хто прагне досягти успіху. Який він? Чи має смак та розміри? А чим, власне, успіх відмінний від щастя? Щастя – це ланцюг, що складається з індивідуальної системи успішного рішення проблем, які виникають в просторі та часі протягом всього життя.
Особисті якості людини – це критерій, який визначає можливості (вірогідність) досягнення успіху. Успішними не народжуються, ними стають. Хтось любить говорити про те, що лише одиниці здобувають успіх, стають впливовими та владними людьми. Багатими і водночас бідними. Бідними і водночас багатими. Чи може зрозуміти сутність такого явища, як успіх, людина в віці 14-18 років? Так, безумовно, бо вона навіть приклади приведе власного успіху: перемоги у спортивних та навчально-розважальних заходах. І буде права. Але ж чи впливають ці приклади на подальше життя? Залежить від того, чи вірно молода людина визначиться при обранні професії. Відповідь проста, бо той, хто приречений на успіх (в суспільно-корисному розумінні) навряд чи буде працювати машиністом електропотяга, або токарем. Навряд чи зупиниться у власному розвитку на рівні учителя місцевої школи. Успіх – це природа життєдіяльності лідера.
Щоб стати успішним, потрібно проявити та закріпити лідерські якості в молодої людини. Іншого способу окрім практики не існує. Є пропозиція взяти участь в збірній команді КВК (з числа школярів шкіл району) – зголошуйся на неї! Не бійся, бо незамінних не існує. Пропозиція – це шанс для тебе, якщо тобі 14-18 років. Відмовившись ти втратиш більше, ніж отримаєш від звичного дозвілля, про яке мрієш ( комп’ютер, телевізор, книга, друзі) під час канікул. Тобі здається, що тобі час відпочити від школи? Так от – участь в КВК і є тим відпочинком! Ти познайомишся з новими друзями (ровесниками з інших шкіл), отримаєш чудове відчуття від виявленого креативу, популярності та успіху в разі перемоги в районному КВК! Чи це не цікаво? Чи це не корисно для ТЕБЕ?
Успіх – квінтесенція людського життя, яка притаманна лише тим, хто пізнав його сутність на власному досвіді. В молодому віці людині конче потрібний педагог, який вкаже на той, шлях, який дозволить максимально розкрити власні здібності та таланти, повністю самореалізуватись у дорослому житті. Отримати таку професію, яка буде запорукою щасливого та успішного життя.
Юначе! Дівчино! Що ти маєш робити самостійно? Гарно вчитись. Бути спортивно розвинутим (-ою) (лижні гонки, легка атлетика, танці тощо). Навантажувати і розвивати інтелект (здатність мозку приймати правильні рішення в складних ситуаціях та уникати замішання, знати як з ним боротись). Володіти практичними знаннями та навичками (користування комп’ютером, знання іноземних мов, володіння словом та досвідом успішних публічних виступів). І головне – вміло вибудовувати особисті та службові ланцюги спілкування. Комунікаційні здібності набуваються під час конкретних занять ( в рамках школи, позашкільної роботи, в родині та серед друзів). Головне – знати основні правила та не нехтувати ними ні за яких обставин! Успіх – відчуття радості від позитивного сприйняття реальності та спілкування за умови досягнення визначених особисто цілей, досягнення мети.
Молоді люди, не вірте тому, хто скаже, що успіх – це легко. Не вірте тому, хто каже, що успіх – це складно! Не вірте тому, хто каже, що незамінних людей немає, навіть тоді, коли вас приведуть до кладовища з тим, щоб переконати в зворотному. Ви можете (маєте) залишити чіткий слід на цій планеті. На ваше щастя, поруч з вами існують люди, які прагнуть допомогти вам в цьому. Подумайте і не поспішайте відмовлятись від добровільної участі в волонтерській діяльності. Вступіть до громадського об’єднання (організації), яка має світлу мету та всіма силами допомагайте досягненню цієї соціальнозначущої мети. Отриманий результат на сто відсотків перевершить ваші очікування. І тоді ви відчуєте щастя.
А воно є. В цьому правда.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Написано классно, не придерёшься. Даже с психиатрией большой перекликается (Берн Э. Игры, в которые играют люди (Психология человеческих взаимоотношений) [Электронный ресурс]. ― Режим доступа: http://lib.ru/PSIHO/BERN/games.txt), но не думаю что кто-то из молодых будет такой опус читать... При том, нам до волонтёрской деятельности "як до неба рачки". "Тимуровская команда" при нынешней прагматичности не покатит.
ВідповістиВидалитиМеня не совсем радует цензура на блоге... Не думаю, что и другим она нравится. Тем более, блог скорее молодёжный, чем взрослый или я ошибаюсь!?.
ВідповістиВидалитиДуже добра стаття - ясно, конкретно, насправді так, ще і легко та з цікавістю читається. Дуже талановито!
ВідповістиВидалити(Пану доктору). Тут не цензура, а модерація. Це інше. Ще раз: доводиться так робити, бо лізе багато СПАМу. Як ви бачите - опубліковано все, що ви написали!
ВідповістиВидалитиПросимо вибачення за подібні незручності та, все ж таки, запрошуємо до більш активнішої участі у поданні новин у нашому з вами кролевецькому щоденнику!
Курыленко В. За разъяснения спасибо - принято. Так какие могут быть новости из Нидерландов!?. Активность проявляют только иностранцы. Я так понимаю, что войну мы проиграли. Никто же в Кролевецком дневнике не пишет о реальном сегодняшнем Кролевце. Я даже не в шоке. Я-то здесь живу и почти все новости у меня на глазах, так сказать. НОВОСТИ, а не волонтёрские потуги. Мне, как волонтёру от СССР'овской медицины приносит украинский волонтёр-почтальон пенсию. Не надо нам волонтёров - мы уже! И первый и второй добровольно (ибо деньги которые нам платят, нельзя же считать зарплатой!?.) выполняем свои обязанности. А выживаем благодаря огороду и собственной воровской смекалке.
ВідповістиВидалитиСергей, ну право высказаться имеет каждый. И это - новость. Другое дело - что не знаем, как повернется, я уже писал где-то об этом - допустим продать гектар кролевецкой земли иностранцу кролевецкая влада не может (думаю я). Ладно, их вины в том нет, что бы ты сделал на их месте? А то что они собираются и думают, вболивают - так это же хорошо! А вот кстати пример из Испании - на Канарских островах существуют лучшие в мире условия для астрономов. Так вот канарские власти продали земли там под телескопы всем странам, но с условием что 20% процентов времени в сутки там смогут работать и испанские учённые. И теперь испанские астрономы кайфуют, считаются одними из самых сильных - ещё бы, там все последние обсерватории всех кому не лень!!! (случайно по телику увидел - обалдел) Так коренной вопрос - в частной собственности, а что сделают Куриленко и Любивый с этим! Введут, как власть? Так а то, что делают - это ж хорошо, зайди в мой райцентр, где я родился - там и этого нет, вообще медленное умирание.... А вас весь мир знает, хоть морально - но поддерживает, а клич кините на компьютер в библиотеку - глядишь, и материально кто-то откликнется... Так что ты не наезжай сильно на волонтёров из-за бугра - мы ж от люби великой, а не славы ради...
ВідповістиВидалити