В цьому році відсвяткували 410 річницю міста Кролевець. Чудова дата, яка ставить в один ряд Кролевець (відносно часу заснування: 1601 рік) з першими поселеннями європейців у Північній Америці (форт Джеймстаун, наприклад, засновано в 1605 році, а місто Санта-Фе, столицю штату Нью-Мексико, США, у 1609 році).
Тому, люди, що живуть у місті з такою значною історією, мають всі підстави аби претендувати на успішне використання надбань людства в сенсі організації ведення місцевої економіки, шукаючи відповіді на виклики сучасності. Аби бути вірно зрозумілим, пояснимо, що мова йде про використання цивілізаційного досвіду у створенні продуктивної (а отже – виробничої) економічної системи території, що забезпечує своїх мешканців на 100% всім необхідним у вигляді бюджетних надходжень.
Сорок один місяць тому назад, а саме 11 червня 2008 року в місто Кролевець на запрошення Кролевецької міської ради прибули фахівці з економічного розвитку міжнародної установи USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) на чолі з Петром Кошуковим (радником з економічних питань) з одноденним візитом, що був присвячений проведенню навчального семінару «Місцевий економічний розвиток та залучення прямих іноземних інвестицій». Семінар пройшов за активної участі місцевих фахівців владних підрозділів міського та районного рівня, представників громадськості, керівників міста.
Якщо тезисно, то мова йшла про те, як створювати «грін-філди» (вільні земельні ділянки з підготовленою інфраструктурою та документацією) для того, аби пропонувати такий «продукт» потенційним іноземним (великим вітчизняним) інвесторам з метою розміщення виробництва та створення нових якісних робочих місць. Реалії такі, що місту (району) конче потрібні 2-3 тисячі вакансій у виробничій сфері. І не лише тому, що ринок праці відчуває вакуум і змушений працювати «на експорт», тобто – відбувається міграція трудова (хто рахував, скільки кролевчан та жителів району працює в Росії, Європі тощо?), а й тому, що конче не вистачає податкових надходжень для того, аби не бути дотаційним (а значить – депресивним регіоном) та повністю забезпечувати власні потреби за свій рахунок, більше того – вкладати кошти місцевого бюджету в розвиток (капітальне будівництво, соціальна сфера, реформи різних сфер життя громади Кролевецького району тощо)…
Сорок один місяць минув. Фахівці з USAID, базуючись на досвіді Чехії, Польщі, красномовно і аргументовано доводили, що іншого способу змінитись просто не існує. Дехто послухав і зробив висновок, що це – фантастика. Дехто продовжив пошук світла в кінці тунелю. Чи буде воно?
Відповідь ствердна, оскільки зрозумілим є той факт, що всяка територія перш ніж претендувати на залучення стратегічного інвестора потребує в створенні (чи відновленні, ребрендингу) бренду – маркетингового сприйняття (бачення) особливостей та переваг території, яку бренд представляє. У Кролевецькому районі (завдячуючи порозумінню в цьому питанню місцевих керівників, що приємно відмічати) плідно працюють над тим, аби відновити бренд «Кролевецький рушник» та просувати (здійснювати брендинг) його не лише на території України, а й за кордоном (США, Канада, Польща та інші). Затрати, що мають бути витрачені на цей процес, з лихвою компенсуються через поєднання з класичними заходами створення сприятливого інвестиційного клімату, про які йшлося 41 місяць тому в м. Кролевець в новому конференц-залі Центру занятості, який на той час тільки-но розпочав роботу в новій сучасній будівлі на пр. Миру.
…Син звертається до татка: «Татусь, а у тебе на роботі є фантастика чи містика, щоб почитати?». «Так, є, – відповідає батько, – річний звіт мого бухгалтера!» Анекдот в тему, який просто кричить – маємо змінювати підхід до пошуку вирішення проблемних питань функціонування соціально-економічної системи нашої території.
Переконання щодо того, що рано чи пізно бажане відбудеться, залишає стримане відчуття оптимізму, адже лише ті, що прагнуть – обов’язково досягають мети, якщо бачать її чітко і не мають сумніву щодо її реалістичності.
Має бути (стати) набагато більше, тих, хто вірить в економічні (інвестиційні) перспективи Кролевецького району.
Чесно кажучи - трохи сумно... Тільки лісу в Кролевці скільки було спродано? Землі, річки, заводи... Вихід? Дійсно, важко його знайти, та ще щоб і був правильний. Згодний - хоч думати над цим треба, пропонувати, вивчати, вболівати...
ВідповістиВидалити