.jpg)
1932 - 1933 років в Україні.
По-перше, запрошую вас переглянути невеличку серію фото з офіційної частини вшанування у Кролевці: фото
І друге...
Щось у нас, мабуть, шановні кролевчани, з серцями не те...
Чи все приїлось? Чи замучив побут?
Чи у серці - мало святого? Чи пам'ятати про покоління, що вимирало, чи пережило муки голоду не варто?
Чи, може, я панікую?
Чому?
Увечері пройшовся містом. Приблизно о 21.30. З усього проспекту і аж до арки "октябрю" у вікнах я нарахував аж 3 (!) свічки!!! Не приєдналися ми з вами до всеукраїнської ації "Запали свічку" вшановучи невинних...
Звичайно, я міг помилитися у кількості, я міг пізно вийти, але ж все-таки...
Чому???
***
P.S. For English-speaking "Krolevets Diary" blog followers:
A photo from the Day of Commemorating the Famine in Ukraine 1932-1933. Krolevets, Sumy province
.jpg)
View the full serious here
Дійсно, трохи пізнувато вийщов... Моя свічка згоріла десь за годину, тобто вже в 17-00. Горіли свічки, я бачила, хоча і не ходила по проспекту, а просто дивилася з вікна на сусідні будинки. На жаль, не скрізь, але люди пам'ятають.
ВідповістиВидалитиЯ гадав, що свічки мали б горіти цілий вечір!
ВідповістиВидалитиГолодомор - це гірше, аніж війна... Той, хто знає, що таке голод - не боїться смерті. Хочеш дізнатись про Голодомор більше (якщо не віриш) - переживи Голодомор особисто. І все стане на свої місця. Ми бавимося сторінками історії, починаємо полеміку на рахунок "Було, чи не було...". Це безглуздо. Суспільство, в якому не пам'ятають жахів історії колись знову повторить помилку... Аби хоть зараз побільше було мудрості та гуманізму. Сотня багатіїв "знущається" над мільйонами. Маю на увазі уікенди політичної еліти закордоном, проживання в маєтках і таке інше. Вони не мають мужності зізнатися в тому, що популізм потрібен їм лише за два місяці до виборів, а далі - терпи і одужаєш! Свідомість не має змінюватись в залежності від особистих статків (їх зростання, особливо). Можливо таке тверження є протиріччям у відношенні до природи Людини, але ж є приклад Західної Європи, Штатів, де багаті проявляють ще більшу соціально-громадянську ініціативу аніж бідні... Це ж основа ДЕМОКРАТІЇ! Розпачу нема. Є бажання дожити до кращих часів...
ВідповістиВидалитиТеоретично, свічки мали б горіти всю ніч, але скільки ж їх треба! Я про інше. На жаль, сьогодні можна почути таке твердження: не треба Україні шукати винних, самі себе голодом заморили. Сусід доносив на сусіда, сусіди ж експропріювали майно, сусіди ж, мабуть, і розстрілювали. Маячня. Нація суцільних донощиків і сексотів. "Моя хата скраю..." Знаєте, якби подібні речі лунали від людей сторонніх, чужих - нехай, собака гавкає - вітер носить. Але ж щось подібне я почула не від якогось там дяді Петі з сусіднього під’їзду, а від одного з очільників району під час траурного мітингу. Боляче таке слухати, страшно думати, що на нас чекає далі.
ВідповістиВидалитиЗ вашого дозволу, трохи історичних фактів. Колективізацією в Україні керували не українці, точніше, не тільки вони. Косіор і Постишев були представниками інших націй. Попереджу ваші звинувачення мене в ксенофобії: мова йде не про хороші чи погані нації, ні - ми говоримо про РЕЖИМ! В даному випадку - комуністичний.
Моя бабуся згадувала, що в перших лавах до колгоспу і в комсомол записувалися ледарі і п'яниці. Я вам скажу: щоб донести на ціле село не треба півсела зрадників, цілком вистачить одного.
Легше за все сісти і сказати: ми така недолуга нація, у нас все одно нічого не вийде. А можна не кивати на міфічну "крайню хату", а просто робити свою справу. Можливо, тоді у нас все вийде?
І останнє. Хто ж буде нас поважати, якщо у нас немає самоповаги?